Предметом дослідження є аналіз результатів інноваційної діяльності вітчизняних підприємств. Метою роботи є здійснення прогнозування показника, що відображає обсяг реалізованої інноваційної продукції в Україні. Завдання дослідження отримання результатів прогнозу, що сприятиме формуванню ефективних інноваційних стратегій із наступним їх впровадженням у практику діяльності підприємств. Методологія проведення роботи. У статті використано адаптивні методи прогнозування та судження експертів. Результати роботи. Визначено необхідність прогнозування часових рядів завдяки можливості поєднання статистичних методів та суджень експертів. Особливо важливим є таке поєднання за умови різких змін у економіці внаслідок непередбачених подій (кризи, зміна політичного чи економічного курсу тощо). Використання експертних оцінок здебільшого призводить до підвищення точності прогнозу. Комбінування екстраполяційних й експертних прогнозних оцінок проводиться з врахуванням того, що довіра до цих оцінок різна й змінюється зі зміною величини упередження. Виконання комбінування повинне бути влаштоване так, щоб ступінь довіри комбінованим прогнозним оцінкам залишалася на максимально можливому рівні. Вирішення цієї проблеми насамперед пов’язане з формулюванням екстремальної задачі, у функціоналі якої передбачалася б можливість побудови адаптивного механізму, що забезпечує одержання комбінованої прогнозної траєкторії з необхідною властивістю. Аналіз результатів розрахунків свідчить, що від параметра рівня довіри в значній мірі залежать прогнозні оцінки. У випадку l = 0,85 прогнозні оцінки перехідних процесів доволі швидко досягають тенденції розвитку, передбаченої експертами, водночас у разі l = 0,95 у комбінованій траєкторії продовжує домінувати екстраполяційна тенденція. Залежність прогнозних оцінок від l очевидна. Тому питанням визначення значення цього параметра варто приділяти пильну увагу. Галузь застосування результатів: система управління підприємствами на основі формування та реалізації стратегій розвитку, формування основних напрямків державної інноваційної політики. Висновки. У перспективі варто очікувати скорочення обсягу реалізованої інноваційної продукції. Адаптивність комбінованої моделі дає змогу ефективно реалізувати процедуру одержання прогнозних оцінок для тих перспективних періодів, в яких очікується зміна тенденцій. Отримані результати прогнозу сприятимуть формуванню ефективних інноваційних стратегій із наступним їх впровадженням у практику діяльності підприємств. Система прогнозування повинна займати одне із важливих місць під час обґрунтування дій і заходів реалізації стратегії розвитку та системи управління загалом.Предметом исследования является анализ результатов инновационной деятельности отечественных предприятий. Цель работы осуществление прогнозирования показателя, отражающего объем реализованной инновационной продукции в Украине. Задача исследования получение результатов прогноза, что будет способствовать формированию эффективных инновационных стратегий с последующим их внедрением в практику деятельности предприятий. Методология проведения работы. В статье использованы адаптивные методы прогнозирования и суждения экспертов. Результаты работы. Определена необходимость прогнозирования временных рядов благодаря возможности сочетания статистических методов и суждений экспертов. Особенно важным является такое сочетание при условии резких изменений в экономике в результате непредвиденных событий (кризиса, изменение политического или экономического курса и т.п.). Использование экспертных оценок в основном приводит к повышению точности прогноза. Комбинирование экстраполяционных и экспертных прогнозных оценок проводится с учетом того, что доверие к этим оценкам различна и изменяется с изменением величины предубеждения. Выполнение комбинирования должно быть устроено так, чтобы степень доверия комбинированным прогнозным оценкам оставалась на максимально возможном уровне. Решение этой проблемы прежде всего связано с формулировкой экстремальной задачи, в функционале которой предусматривалась бы возможность построения адаптивного механизма, что обеспечивает получение комбинированной прогнозной траектории с необходимым свойством. Анализ результатов расчетов свидетельствует, что от параметра уровня доверия в значительной степени зависят прогнозные оценки. В случае l = 0,85 прогнозные оценки переходных процессов достаточно быстро достигают тенденции развития, предусмотренной экспертами, в то же время в случае l = 0,95 в комбинированной траектории продолжает доминировать екстраполяційна тенденция. Зависимость прогнозных оценок от l очевидна. Поэтому вопросам определения значения этого параметра стоит уделять пристальное внимание. Область применения результатов: система управления предприятиями на основе формирования и реализации стратегий развития, формирования основных направлений государственной инновационной политики. Выводы. В перспективе стоит ожидать сокращения объема реализованной инновационной продукции. Адаптивность комбинированной модели позволяет эффективно реализовать процедуру получения прогнозных оценок для тех перспективных периодов, в которых ожидается смена тенденций. Полученные результаты прогноза будут способствовать формированию эффективных инновационных стратегий с последующим их внедрением в практику деятельности предприятий. Система прогнозирования должна занимать одно из важных мест во время обоснования действий и мероприятий реализации стратегии развития и системы управления в целом.