Стаття має на меті визначити передумови для успішної реалізації дистанційного навчання в синхронному та асинхронному режимах. Завданнями статті є розкриття особливості дистанційного навчання на платформі Moodle; аналіз переваг та недоліків впровадження відеоконференцій у навчальний процес; опис моделей розвитку компетентності в Інтернет-освіті. Платформа Moodle ефективна, зручна та гнучка, її можна використовувати як додатковий інструмент у змішаному навчанні, а також у виключно онлайн навчанні. Перевагами відеоконференцій є інтерактивність, розвиток навичок взаємо- та самооцінювання, привабливе навчальне середовище; серед недоліків є технічні проблеми, труднощі в організації та управлінні навчальним процесом, психологічні аспекти. Відповідно до моделі EPEC, ефективність дистанційного навчання залежить від таких умов, як простота використання та психологічно безпечне середовище (первинні умови), самоефективність та компетентність (вторинні умови). У цьому контексті важливо відзначити важливість моделі TPACK інформаційно-комунікативної компетентності вчителя. Модель містить педагогічні, змістові та технологічні знання, що є основою для успішного дистанційного навчання. Розроблена методика оцінки ключових концептів TPACK за чотирма критеріями (програмні цілі та технології, використання технологій у викладанні, відповідність між цілями програми і методами викладання, зміст навчання, у поєднанні з методами та технологіями ), кожен з яких має чотири рівні розвитку. Після визначення мети заняття, необхідно знайти відповідну технологію та оцінити її доступність та якість. Важливим завданням є визначення навчальних потреб студентів, пов’язаних із змістом курсу. Додатковими умовами ефективної реалізації цифрової дидактики є дизайнерське мислення вчителів, яке виявляється у створенні адаптивного навчального середовища; розробка інтерактивного контенту шляхом відбору та проектування завдань, проблем, проектів за допомогою цифрових технологій; використання альтернативних форм оцінювання відповідно до цілей та змісту курсу.