У статті розглядається дискусійне питання щодо використання рідної мови та перекладу на заняттях з іноземної мови. З точки зору комунікативного підходу та сучасних методик навчання проаналізовано недоліки та переваги традиційних перекладних методів і запропоновано три основні шляхи використання перекладу для розвитку іншомовної мовленнєвої компетентності. Навчальний переклад може використовуватися як один з прийомів вивчення іноземної мови задля розвитку навичок роботи зі зв’язним текстом. Вправи з навчального перекладу є зокрема доцільними при тренуванні та перевірці словникового запасу, граматики, синтаксису та стилістики мови, що вивчається. При цьому важливо знайти правильний час для перекладу на занятті, в ході якого переважали б комунікативні завдання. Навички перекладу як самостійного виду мовленнєвої діяльності можуть також формуватися на інтегрованих заняттях з іноземної мови, де учні вчаться виконувати роль перекладача. Для цього використовуються системи вправ комунікативного характеру, спрямовані на розвиток умінь працювати з текстами різних жанрів, правильно будувати монологічне та діалогічне мовлення, а також застосовувати перекладацькі принципи і прийоми. На сучасному етапі особливо перспективним є дослідження медіації як посередництва, яке долає мовні та культурні бар’єри і забезпечує порозуміння та міжкультурне спілкування декількох сторін. Відповідно, вправи з медіації поєднують в собі лінгвокультурний та перекладацький компоненти. На практиці, медіація може бути як одним з різновидів усного або письмового перекладу (синхронний, послідовний, дослівний), так і модифікацією оригінального тексту цільовою мовою (анотування, парафраз, переказ), і містити лінгвокультурний коментар. Таким чином, моделюючи в навчальному процесі ситуації, наближені до умов реального спілкування іноземною мовою, де потрібна медіація між представниками різних культур, роль перекладу можна адаптувати до потреб сучасної комунікативної методики.