Дисертація присвячена дослідженню впливу іноземної пропаганди на українські протестні рухи під час Помаранчевої революції та Революції Гідності. У роботі проведено аналіз російських та західних інформаційних стратегій, що були спрямовані на формування громадської думки в Україні. Метою дослідження було визначити ключові методи та інструменти впливу, оцінити їхню ефективність та наслідки для суспільно-політичної ситуації. Дослідження виявило, що російська пропаганда активно використовувала маніпуляцію фактами, створення фейкових новин, емоційний тиск і стереотипи для дестабілізації українського суспільства. Західна підтримка натомість включала дипломатичну, фінансову і технічну допомогу, хоча її ефективність була доволі нерівномірною. Новизна роботи полягає в комплексному аналізі впливу пропаганди на українські протестні рухи, а також у розробці рекомендацій щодо підвищення стійкості українського суспільства до дезінформації. Представлено мініпосібник з медіаграмотності як практичний інструмент інформаційної безпеки.