Дослідження когнітивних джерел мисленнєвих процесів із подальшою їхньою вербалізацією – актуальна проблема сучасного мовознавства, що дозволяє зрозуміти взаємозв’язки мислення й мови, осягнути, як у мовних формах акумулюються результати пізнання дійсності. Пізнавальні процеси не вичерпуються лише фіксуванням результатів сенсорно-моторної діяльності особистості в ментальних утвореннях – різного роду концептах. Результати чуттєвого пізнання активно опрацьовуються мисленням і переводять невербальне знання в структуровані лінгвістично мовні форми, які є джерелом доступу до самих мисленнєвих процесів. Усе це складає складну категоризаційну діяльність, спрямовану на впорядкування значних пластів інформації з метою полегшити процедури оперування такими знаннями. Наведене робить актуальним дослідження інтерпретаційних механізмів передачі концептів мовними засобами.