Досить часто ми перебуваємо в ситуаціях, в яких ми не можемо називати предмети, їх властивості або дії, їх справжніми іменами. Причиною цього може бути прагнення уникнути комунікативних конфліктів, завуалювати суть справи; метою може бути також намір приховати від інших те, що мовець хоче повідомити тільки конкретному адресатові. Таким видом іносказання є евфемізація. За останні декілька десятиліть процес утворення евфемізмів протікає з особливою інтенсивністю. Це пояснюється тим, що в сучасному світі одним з найбільш важливих факторів, що сприяють утворенню евфемізмів, і їх закріпленню в мові, є їх здатність бути потужним засобом формування нових суспільних установ, і вони отримують виключно широке поширення в суспільно значущих сферах мовної діяльності. У більшості випадків, евфемізми є не просто стилістичним синонімом або субститутом деякої мовної одиниці, вони зміщують емоційну домінанту і пропонують нове трактування певного явища, новий ракурс його розгляду, містять нову морально–етичну оцінку явища При цитуванні документа, використовуйте посилання http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/36184