Доказом, який свідчить не на користь скасування норм обов’язкових резервів, є те, що за відсутності резервних вимог грошові мультиплікатори можуть стати більш волатильними та непередбачуваними, що в свою чергу послабить ефективне контролювання грошових мас з боку центрального банку. У даній роботі вивчається досвід Канади протягом 1970-2004 рр., коли, починаючи вже з червня 1974 року, режим так званих нульових резервних вимог став цілком ефективним. Результати дослідження вказують на те, що всі грошові мультиплікатори, за винятком мультиплікатора М1, в умовах нинішнього режиму стали менш волатильними, ніж були раніше. Крім того, коротко- та довгострокові попередні прогнозування, базовані на моделі експоненційного згладжування Холта-Вінтерса, говорять, що грошові мультиплікатори не стали більш непередбачуваними. Загалом отримані висновки не дають змоги підтвердити доказ грошово-кредитного регулювання для резервних вимог. An argument against abolishing legal reserve requirements is that money multipliers would become more volatile and unpredictable in the absence of reserve requirements, thus impairing the central bank’s effectiveness in controlling money aggregates. This study examines the Canadian experience during 1970-2004, where a zero reserve requirement regime has become fully effective since June 1994. The findings show that all money multipliers, except the M1 multiplier, under this current regime have become less volatile than before. Furthermore, short- and medium-term exante forecasts based on the Holt-Winters exponential smoothing model indicate that the money multipliers have not become apparently more unpredictable. Overall, the findings do not lend strong support to the monetary control argument for reserve requirements.