У статті розроблено методичний інструментарій щодо визначення часових закономірностей впливу фінансових детермінант та факторів громадського здоров’я на резільєнтність громад у контексті подолання наслідків пандемії COVID-19, що базується на використанні регресійного моделювання на панельних даних (тестування на наявність лагу до 3 років). Практична апробація підходу здійснена на основі вибірки з 21 європейської країни за період 2000-2021 рр. У якості параметрів резільєнтності громад (результативні показники) обрано наступні показники: рівень децентралізації податкових надходжень; рівень децентралізації доходів (співвідношення власних доходів місцевих бюджетів до загальнодержавних доходів); рівень децентралізації видатків (співвідношення власних видатків місцевих бюджетів до загальнодержавних видатків). Фінансово-інфраструктурними факторами громадського здоров’я, вплив яких на результативні показники було досліджено, є наступні: кількість ліжкомісць (на 1000 осіб); капітальні витрати на охорону здоров’я (% від ВВП); поточні витрати на охорону здоров’я (% від ВВП); внутрішні державні витрати на охорону здоров’я (% від поточних витрат на охорону здоров’я); внутрішні приватні витрати на охорону здоров’я (% від поточних витрат на охорону здоров’я); видатки з кишені (% від поточних витрат на охорону здоров’я). За результатами апробації розробленого підходу виявлено миттєві драйвери та інгібітори забезпечення резільєнтності громад, а також драйвери та інгібітори відтермінованої дії. Отримані результати дозволяють відмітити, що у контексті посилення фінансової резільєнтності територіальних громад необхідно збільшувати кількість ліжкомісць, а також обсяг поточних видатків на охорону здоров’я, причому забезпечувати це зростання переважно за рахунок приватних фінансових ресурсів та видатків з кишені. In the article it is developed a methodological toolkit for determining the temporal patterns of the influence of financial determinants and public health factors on the local community resilience in the context of overcoming the consequences of the COVID-19 pandemic, based on the use of panel data regression modeling (testing for the presence of a lag of up to 3 years). The practical approbation of the approach was carried out on the basis of a sample from 21 European countries for the period 2000-2021. The following indicators were chosen as local community resilience parameters (outcome indicators): level of tax revenue decentralization; the level of income decentralization (ratio of own incomes of local budgets to central government incomes); the level of expenditure decentralization (the ratio of own expenditures of local budgets to central government expenditures). The financial and infrastructural factors of public health, the impact of which on performance indicators was studied, are the following: the number of beds (per 1,000 people); capital expenditures for health care (% of GDP); current health care expenditures (% of GDP); domestic government health care expenditures (% of current health care expenditures); domestic private health care expenditures (% of current health care expenditures); out-of-pocket health care expenditures (% of current health care expenditures). Based on the results of the approbation of the developed approach, immediate drivers and inhibitors of ensuring local community resilience, as well as drivers and inhibitors of delayed action, were identified. The obtained results allow us to note that in the context of strengthening the financial resilience of local community, it is nec essary to increase the number of hospital beds, as well as the volume of current expenditures on health care, and to ensure this growth mainly by the expenditures from private financial resources and out-of-pocket expenditures.