Стаття присвячена обґрунтуванню актуальності застосування інтегративного підходу до моделювання процесу перекладу з позиції інтегративного за своїм характером дискурс-аналізу, що фундується на трьох дискурсивних фазах процесу перекладу – креативній, рекреативній та рецептивній, що слугує виявленню реальної смислової динаміки в рамках перекладного літературно-художнього дискурсу. Дискурс-аналіз продуктивний для теорії перекладу за умови розгляду самого перекладу як інтердискурсивної діяльності, що зумовлюється не лише лінгвістичними, але й низкою екстралінгвістичних чинників. Інтегративне перекладознавство дозволяє вивчати перекладацький процес як різновид когнітивної діяльності перекладача з урахуванням креативності його мовної особистості, а також цілого комплексу чинників, що визначають й супроводжують перекладацький процес. Під креативністю мовної особистості перекладача розуміється внутрішній ресурс перекладача, що дозволяє відмовитися від стереотипних способів мислення та виявляти нові способи вирішення перекладацької проблеми. Статья посвящена обоснованию актуальности применения интегративного подхода к моделированию процесса перевода с позиции интегративного по своему характеру дискурс-анализа, базирующегося на трѐх дискурсивных фазах процесса перевода – креативной, рекреативной и рецептивной, что служит выявлению реальной смысловой динамики в рамках переводного литературного-художественного дискурса. Дискурс-анализ продуктивен для теории перевода при условии рассмотрения самого перевода как интердискурсивной деятельности, обусловленной не только лингвистическими, но и экстралингвистическими факторами. Интегративное переводоведение позволяет изучать переводческий процесс как разновидность когнитивной деятельности переводчика с учетом креативности его языковой личности, а также целого комплекса факторов, определяющих и сопровождающих переводческий процесс. Под креативностью языковой личности переводчика понимается внутренний ресурс переводчика, позволяющий отказаться от стереотипных способов мышления и выявлять новые способы решения переводческой проблемы. The article deals with the theoretical and methodological framework of integrative approach to the modeling of the translation process from a position of integrative discourse analysis, basing on three phases of the translation process – creative, receptive and recreative that highlights the real semantic dynamics taking place within translation’s literary discourse. Discourse analysis is productive for translation theory only if translation itself is an interdiscourse activity considering both linguistic and extralinguistic factors. Integrative translation studies make it possible to understand the translation process as a kind of cognitive translators’s activity taking into account the creativity of the language personality, as well as a whole range of factors that determine and accompany translation process. The creativity of language personality of a translator refers to an inner resource of a translator that eliminates the stereotypical ways of his thinking and discovers new methods of solving translation problems.