Grod M. I. Financial instruments for the development of the circular economy of the EU. – Qualifying scientific work on the rights of the manuscript. The dissertation for obtaining a scientific degree of the doctor of philosophy in the field of knowledge 29 "International relations" in a specialty 292 "International economic relations". – Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2025. The purpose of the dissertation is a systematic study of transformational processes in the development of the circular economy in the EU and its impact on ensuring sustainable development and green growth, which made it possible to investigate the institutional and regulatory environment for the development of financial support for the circular economy transition as a component of the implementation of the European Green Deal. The following specific tasks were set and solved in the work: the evolution of the conceptual discourse of the circular economy has been investigated; a systemic description of the circular economy from the standpoint of sustainable development and digitalization processes is provided; the evolutionary basis of transformational processes in the development of the circular economy is defined; the latest approaches to the study of financial aspects of the development of circular business models are highlighted; the institutional levers of regulating the development of the circular economy and its sustainable financing in the EU’s transition the circular economy policy are systematized; investment tools for building a climate-neutral and circular economy in the EU from the perspective of the European Green Deal were identified; the prospects for the transformation of the system of financial support for green industrialization in the EU for the implementation of the circular economy transition are outlined; ranking of EU member states according to the degree of development of the circular economy has been carried out and, on its basis, the potential for increasing its financing has been revealed; the prospects for the development of Ukrainian-European cluster initiatives based on the principles of circularity have been studied. Scientific novelty of the results obtained in the dissertation work consists in the deepening of the conceptual and categorial framework of the research of the processes of financing the development of the circular economy, which made it possible to justify the existence of a complex system of financial support for the EU's transition to a circular economy and to determine the institutional and regulatory foundations of the formation of the circular investment ecosystem. The main scientific results, which characterize the novelty of the performed research, are as follows: - the definition of the concept of "circular economy finance" is proposed as a system of formation, distribution and use of monetary resources at all stages of the life cycle of circular business models in the process of implementing circular strategies, which collectively contribute to the implementation of a circular economy transition. It is established that in the event that the implementation of sustainable and green initiatives envisages the implementation of circular practices and the implementation of circular business models that correspond to the principles of maximizing the value of resources, optimizing reserves, eco-efficiency and innovation and contribute to the optimization of production processes, sustainable resource use and the development of productive forces, "finances for the development of the circular economy" can be a component of: (1) green finance; (2) sustainable finance (responsible investments); (3) finance for the development of the bioeconomy; (4) finance for the energy transition (low-carbon investments; investments in the development of alternative energy); (5) climate finance (climate investments; eco-friendly investments). - the circular economy financing system was structured, which made it possible to propose a classification approach to the identification of circular economy financing tools, their sources and availability for recipients (startups, SMEs, corporations, the public sector), distinguishing: (1) self financing (authorized capital, additional capital, reserve capital, net profit, depreciation fund, other funds)); (2) state budget financing (budget investments, subsidies, budget incentives; credit guarantee schemes); (3) mixed financing (authorized capital, loans, charitable capital); (4) financing through credit and financial institutions and venture financing (credit resources, contracts for difference); (5) international financing (credit resources); (6) preferential financing (grants; lotteries; diasporic financing; crowdfunding); (7) free funding (venture philanthropy) improved: - definition of circular financing as a planned, purposeful attraction of funds and provision of the necessary financial resources for the company's expenses, which arise in the process of its implementation of circular business models and the transformation of its activities on the principles of maximizing the value of resources, optimizing stocks, eco-efficiency and innovation; the way of its implementation is circular impact investing as an area of financial activity, which provides for the generation or replenishment of monetary resources in companies aimed at obtaining a financial return/return of invested capital from activities that contribute to the creation of public good/the realization of a socially and environmentally beneficial impact, as well as due to the implementation of projects aimed at eliminating negative externalities from economic activity,when the "value of activities and services" goes beyond economic notions of good as such. This allowed identification of circular investment ecosystem as a set of investments (responsible investments, sustainable investments, social investments, grant-based investments, venture philanthropy) in non-financial assets, the selection of which is carried out taking into account the ESG approach to asset management, as a result of which circular business models are implemented and circular strategies are adapted ; - the conceptual and categorial framework of the research of the processes of financing the development of the circular economy in the EU, which made it possible to identify: (1) the mission of circular economy (CE); (2) task of CE; (3) triggers for the development of CE; (4) manifestations of the actualization of THIS; (5) principles of CE implementation; (6) CE strategies; (7) the key goal-setting of CE; (8) goalsetting of the CE for business entities; (9) CE's goal-setting for consumers; (10) environment for implementation of R-strategies and business models of CE. The above-mentioned classification features formed the basis of the author’s definition of the circular economy as a new system of relations that meets the demands of the trinity of social, economic and ecological systems, and is formed under the influence of a combination of factors (climate crisis, resource crisis, energy crisis; disruption of value chains; demand shocks and supply shocks) and development trends (green transition, energy and digital transition; Industry 4.0; growing dependence on strategic resources), is based on the aggregate rules, norms, institutions that determine at all phases of the economic cycle (production, distribution, exchange, consumption) the strategies for implementing economic relations based on the principles of maximizing the value of resources, optimizing reserves, eco-efficiency and innovativeness, which enables the gradual abandonment of extensive consumption of natural resources, the formation of new ways of creating value and obtaining income, new opportunities for reducing costs, promoting the improvement of production 12 processes, sustainable resource use, the development of productive forces and achievement of qualitatively new green economic growth, provided with innovative aspects of balanced and sustainable development; received further development: - the study of the processes of the transition to a circular economy from the standpoint of the transition to sustainable development, which made it possible to propose the author's definition of the concept of "circular transition" as the process of embodying a set of intentions to change the essence, principles and forms of economic activity and the formation of alternative mechanisms for the implementation of economic relations in the process of production, distribution, exchange and consumption of goods in order to change the qualitative and quantitative characteristics of growth and development models, which along with energy transition (symbolizing the transition to renewable energy sources and reducing the share of fossil energy types in the energy balance), bio-economic transition ( adherence to the principle of integrity of human and natural systems, which are in solidarity in the concept of green transition) and digital transitions is a component of the "transition to sustainable development". At the same time: (1) the functional basis of the development of the circular economy and bioeconomy is the energy transition; (2) the development of the circular economy depends on the development of the digital economy and the bioeconomy; (3) the dynamics of the circular transition depends on the dynamics of the transition to sustainable development; - analysis of institutional support of the development of the circular economy in the EU, which witnessed the stratification of its financial support according to many factors (potential recipients, potential consequences, expected effects) due to the inconsistency of the EU Taxonomy for sustainable activities and existing of more than twenty taxonomies of sustainable financing, which are used by international financial and investment funds that accumulate resources to implement the transition policy, which makes it difficult for European companies to access investment resources. Such regulatory fragmentation is partly explained by the lack of coordination of stakeholder interaction at the mega-level (UN), meta-level (EU) and macro-level (EU member states) of generation and implementation of transition policy. It is established that competition for international investment resources between representatives of SMEs implementing projects in the field of green economy, bioeconomy, circular economy, combating climate change and the consequences of global warming, alternative renewable energy will only increase due to the multiplicity of taxonomies of sustainable and green finance, which limit the scope of potential recipients of capital. Such regulatory clashes may increase demand for public-private partnerships in the EU and intensify competition for access to green public procurement, which will play a key role in the development of CE; -specification of the financing system of the circular economy in the EU by classifying financial instruments according to the criteria: (1) belonging to the company: internal sources (authorized capital; net profit; reserve capital; other funds) and external sources (bank loans; loans raised from IFIs, EU funds, multilateral development banks, state financial institutions, private financial institutions and asset managers); (2) by source of origin: own financing (authorized capital; additional capital; reserve capital; net profit; depreciation fund; other funds); financing through the capital market (equity financing; debt financing); state budget financing (budget investments; budget subsidies; budget incentives; state green purchases; credit guarantee schemes); financing through credit and financial institutions (bank loans); financing by non-banking financial intermediaries (mixed financing; leasing; preferential financing; charitable capital; diasporic capital; venture philanthropy); international lending (IFI loans; EIB, EBRD loans; loans from EU funds; loans from international funds). The proposed classification makes it possible to systematically understand the sources of financing of the circular economy in the EU in modern conditions; - study of the dynamics of circular transition by EU member states by calculating the circular transition index (based on a comparison of data from 2017 and 2023), which made it possible to establish the presence of a circular gap according to certain indicators (speed of circulation, resource efficiency, level of investment in the circular economy relative to GDP, level of generation and processing of waste, the share of renewable energy, international trade in recycled materials, the level of green bonds in the structure of the total issue) and distinguish three groups of countries according to the level of circular economy transition (EU countries with a significant level of circular economy transition (Italy, Latvia, the Netherlands, Lithuania, Croatia, Belgium, Spain, Germany, France, Slovakia, Austria, Poland, Slovakia, Hungary); EU countries with a moderate level of circular transition (Czech Republic, Estonia, Sweden, Portugal, Bulgaria, Denmark, Malta, Greece, Romania, Ireland, Cyprus, Finland ); EU countries with a low level of circular economy transition (Luxembourg)). Practical significance of the obtained results is as follows: the scientific results obtained by the author in the dissertation work have methodological value for the development of an effective toolkit for the implementation of the European Green Deal in Ukraine in the conditions of post-war development.

Грод М.І. Фінансові інструменти розвитку циркулярної економіки ЄС. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії з галузі знань 29 «Міжнародні відносини» за спеціальністю 292 «Міжнародні економічні відносини». – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025. Метою дисертації є системне дослідження трансформаційних процесів у розвитку циркулярної економіки в ЄС та її впливу на забезпечення сталого розвитку та зеленого зростання, що дозволило дослідити інституційно-регуляторне середовище розбудови фінансового забезпечення циркулярного переходу як складової реалізації Європейського зеленого курсу. У роботі було поставлено та вирішено такі конкретні завдання: досліджено еволюцію концептуального дискурсу циркулярної економіки; надано системну характеристику циркулярної економіки з позицій сталого розвитку та процесів цифровізації; визначено еволюційну основу трансформаційних процесів у розвитку циркулярної економіки; виокремлено новітні підходи до дослідження фінансових аспектів розвитку циркулярних бізнес-моделей; систематизовано інституційні важелі регулювання розвитку циркулярної економіки та її сталого фінансування в політиці переходів ЄС; виявлено інвестиційні інструменти розбудови кліматично нейтральної та циркулярної економіки в ЄС з позицій Європейського зеленого курсу; окреслено перспективи трансформації системи фінансового забезпечення зеленої індустріалізації в ЄС для реалізації циркулярного переходу; здійснено рейтингування країн-членів ЄС за ступенем розвитку циркулярної економіки і на його основі розкрито потенціал нарощення його фінансування; вивчено перспективи розвитку українсько-європейських кластерних ініціатив на засадах циркулярності. Наукова новизна одержаних у дисертаційній роботі результатів полягає в поглибленні понятійно-категоріального апарату дослідження процесів фінансування розвитку циркулярної економіки, що дозволило обґрунтувати існування складної системи фінансового забезпечення циркулярного переходу в ЄС та визначити інституційно-регуляторні засади становлення екосистеми циркулярного інвестування. Основні наукові результати, які характеризують новизну виконаного дослідження, полягають у такому: - запропоновано визначення поняття «фінансування циркулярної економіки» як системи формування, розподілу та використання грошових ресурсів на всіх етапах життєвого циклу циркулярних бізнес-моделей в процесі реалізації циркулярних стратегій, що в сукупності сприяють здійсненню циркулярного переходу. Встановлено, що в разі, якщо у процесі реалізації сталих і зелених ініціатив передбачено впровадження циркулярних практик та реалізації циркулярних бізнес-моделей, що відповідають принципам максимізації вартості ресурсів, оптимізації запасів, еко-ефективності та інноваційності й сприяють оптимізації процесів виробництва, сталому ресурсокористуванню і розвитку продуктивних сил, «фінанси для розвитку циркулярної економіки» можуть виступати складовою: (1) зелених фінансів; (2) сталих фінансів (відповідальні інвестиції); (3) фінансів для розвитку біоекономіки; (4) фінансів для енергетичного переходу (низьковуглецеві інвестиції; інвестиції у розвиток альтернативної енергетики); (5) кліматичних фінансів (кліматичні інвестиції; еко-дружні інвестиції). - структуровано систему фінансування циркулярної економіки, що дозволило запропонувати класифікаційний підхід до ідентифікації інструментів фінансування циркулярної економіки, їхніх джерел та доступності для реципієнтів (стартапи, МСП, корпорації, державний сектор), виокремивши: (1) власне фінансування (статутний капітал, додатковий капітал, резервний капітал, чистий прибуток, амортизаційний фонд, інші фонди)); (2) бюджетне фінансування (бюджетні інвестиції, субсидії, бюджетні стимули; схеми гарантування кредитів); (3) змішане фінансування (статутний, позиковий, благодійний капітал); (4) фінансування через кредитно-фінансові інститути та венчурне фінансування (кредитні ресурси, контракти на різницю); (5) міжнародне фінансування (кредитні ресурси); (6) пільгове фінансування (гранти; лотереї; діаспоральне фінансування; краудфандинг); (7) безоплатне фінансування (венчурна філантропія) удосконалено: - визначення циркулярного фінансування як планомірного, цілеспрямованого залучення грошових коштів і забезпечення необхідними фінансовими ресурсами витрат підприємства, що виникають в процесі впровадження ним циркулярних бізнес-моделей і трансформації його діяльності на принципи максимізації вартості ресурсів, оптимізації запасів, еко-ефективності та інноваційності; способом його реалізації виступає циркулярне імпакт-інвестування як напрям фінансової діяльності, що передбачає генерування або поповнення грошових ресурсів в компаніях, спрямованих на отримання фінансової віддачі/повернення інвестованого капіталу від діяльності, що сприяє створенню суспільного блага /здійсненню соціального і екологічно корисного впливу, а також за рахунок реалізації проєктів, спрямованих на елімінування негативних екстерналій від господарської діяльності, коли «цінність діяльності та послуг» виходить за межі економічних уявлень про благо як таке. Це дозволило ідентифікувати екосистему циркулярного інвестування як сукупність інвестицій (відповідальних інвестицій, сталих інвестицій, соціальних інвестицій, інвестицій на грантовій основі, венчурної філантропії) у нефінансові активи, відбір яких здійснюється із врахуванням ESG-підходу до управління активами, в результаті здійснення яких реалізуються циркулярні бізнес-моделі і адаптуються циркулярні стратегії; - понятійно-категоріальний апарат дослідження процесів фінансування розвитку циркулярної економіки в ЄС, що дозволило ідентифікувати: (1) місію ЦЕ; (2) завдання ЦЕ; (3) тригери розвитку ЦЕ; (4) прояви актуалізації ЦЕ; (5) принципи реалізації ЦБ; (6) стратегії ЦБ; (7) ключове цілепокладання ЦЕ; (8) цілепокладання ЦЕ для суб’єктів господарювання; (9) цілепокладання ЦЕ для споживачів; (10) середовище реалізації R-страте¬гій та бізнес-моделей ЦЕ. Вищезазначені класифікаційні ознаки лягли в основу авторського визначення циркулярної економіки як нової системи відносин, що відповідає запитам триєдності соціальної, економічної та екологічної систем, і формується під впливом сукупності факторів (кліматична криза, ресурсна криза, енергетична криза; розрив ланцюгів створення вартості; шоки попиту і пропозиції) і тенденцій розвитку (зелений, енергетичний і цифровий перехід; Індустрія 4.0; зростання залежності від стратегічних ресурсів), базується на сукупності правил, норм, інститутів, що визначають на всіх фазах економічного циклу (виробництво, розподіл, обмін, споживання) стратегії реалізації економічних відносин на принципах максимізації вартості ресурсів, оптимізації запасів, еко-ефективності та інноваційності, що уможливлює поступову відмову від екстенсивного спожи¬ван¬ня природних ресурсів, формування нових способів створення вартості і отримання доходів, нових можливостей зниження витрат, сприяння інноватизації процесів виробництва, сталому ресурсокористуванню, розвитку продуктивних сил і досягнення якісно нового зеленого економічного зростання, забезпеченого інноваційними аспектами збалансованого та сталого розвитку; дістало подальшого розвитку: - дослідження процесів переходу до циркулярної економіки з позицій переходу до сталого розвитку, що дозволило запропонувати авторське визначення поняття «циркулярний перехід» як процес втілення сукупності намірів зі зміни сутності, принципів і форм здійснення економічної діяльності та становлення альтернативних механізмів реалізації економічних відносин у процесі виробництва, розподілу, обміну та споживання благ з метою зміни якісних та кількісних характеристик моделей росту та розвитку, який наряду із енергетичним (що символізує собою перехід на відновлювані джерела енергії та зниження частки викопних видів енергії в енергетичному балансі), біоекономічним (дотримання принципу цілісності людських та природних систем, що солідаризуються в концепції зеленого переходу) та цифровим переходами виступає складовою «переходу до сталого розвитку». При цьому: (1) функціональною основою розвитку циркулярної економіки та біоекономіки виступає енергетичний перехід; (2) розвиток циркулярної економіки залежить від розвитку цифрової економки та біоекономіки; (3) динаміка циркулярного переходу залежить від динаміки переходу до сталого розвитку; - аналіз інституційного забезпечення розвитку циркулярної економіки в ЄС, який засвідчив стратифікацію його фінансового супроводу за багатьма факторами (потенційні реципієнти, потенційні наслідки, очікувані ефекти) внаслідок невідповідності Таксономії ЄС для сталої діяльності та понад двадцятьох Таксономій сталого фінансування, якими послуговуються міжнародні фінансові та інвестиційні фонди, що акумулюють ресурси для реалізації політики переходів, що ускладнює доступ до інвестиційних ресурсів європейським компаніям. Така регуляторна фрагментарність частково пояснюється декоординованістю взаємодії стейкхолдерів на мега- (ООН), мета- (ЄС) і макро- (країни-члени ЄС) рівнях генерування та реалізації політики переходів. Встановлено, що конкуренція за міжнародні інвестиційні ресурси між представниками МСП, що реалізують проєкти у сфері зеленої економіки, біоекономіки, циркулярної економіки, боротьби зі змінами клімату і наслідками глобального потепління, альтернативної відновлюваної енергетики, лише посилюватиметься з огляду на множинність таксономій сталих і зелених фінансів, які обмежують коло потенційних реципієнтів капіталу. Такі регуляторні колізії можуть збільшити запит на державно-приватне партнерство у ЄС і загострити суперництво за доступ до зелених державних закупівель, які відіграватимуть ключову роль у розвитку ЦЕ; - конкретизація системи фінансування циркулярної економіки в ЄС шляхом класифікації фінансових інструментів за критерієм: (1) приналежності до компанії: внутрішні джерела (статутний капітал; чистий прибуток; резервний капітал; інші фонди) і зовнішні джерела (банківські кредити; кредити, залучені від МФІ, Фондів ЄС, Багатосторонніх банків розвитку, державних фінансових інститутів, приватних фінансових інститутів та керуючих активами); (2) за джерелом походження: власне фінансування (статутний капітал; додатковий капітал; резервний капітал; чистий прибуток; амортизаційний фонд; інші фонди); фінансування через ринок капіталу (пайове фінансування; боргове фінансування); бюджетне фінансування (бюджетні інвестиції; бюджетні субсидії; бюджетні стимули; державні зелені закупівлі; схеми гарантування кредитів); фінансування через кредитно-фінансові інститути (банківські кредити); фінансування небанківськими фінансовими посередниками (змішане фінансування; лізинг; пільгове фінансування; благодійний капітал; діаспоральний капітал; венчурна філантропія); міжнародне кредитування (кредити МФО; кредити ЄІБ, ЄБРР; кредити з Фондів ЄС; кредити міжнародних фондів). Запропонована класифікація дозволяє системно осягнути джерела фінансування циркулярної економіки в ЄС у сучасних умовах; - дослідження динаміки здійснення циркулярного переходу країнами-членами ЄС шляхом розрахунку індексу циркулярного переходу (на основі порівняння даних 2017 року і 2023 років), що дозволило встановити наявність циркулярного розриву за визначеними показниками (швидкість циркуляції, ресурсоеефективність, рівень інвестицій в циркулярну економіку відносно ВВП, рівень утворення і переробки відходів, частка відновлювальної енергетики, міжнародна торгівля вторсировиною, рівень зелених облігацій в структурі загальної емісії) та виокремити три групи країн за рівнем здійснення циркулярного переходу (країни ЄС зі значним рівнем циркулярного переходу (Італія, Латвія, Нідерланди, Литва, Хорватія, Бельгія, Іспанія, Німеччина, Франція, Словаччина, Австрія, Польща, Словаччина, Угорщина); країни ЄС із помірним рівнем циркулярного переходу (Чехія, Естонія, Швеція, Португалія, Болгарія, Данія, Мальта, Греція, Румунія, Ірландія, Кіпр, Фінляндія); країни ЄС із низьким рівнем циркулярного переходу (Люксембург)). Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що наукові результати, отримані автором у дисертаційній роботі, мають методологічну цінність для розробки дієвого інструментарію імплементації в Україні Європейського зеленого курсу в умовах повоєнного розвитку. Наукові розробки, висновки і практичні рекомендації автора були використані: ФОП Панченко Володимир Григорович на замовлення німецької федеральної компанії Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH у 2023 році (довідка про впровадження від 07.04.2022 р. , 24.12.2012 р.); Навчально-науковим інститутом міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (акти про впровадження № 048-352 від 14.11.2024 р.; № 048-353 від 14.11.2024 р.; № 048-385 від 29.11.2024 р.); ТОВ «РІВНЕЕНЕРГОАЛЬЯНС» (акт впровадження № 02/12 від 02.12.2024 р.); Федерація роботодавців України (акт впровадження № 24-1-968 від 02.12.2024 р.); ТОВ «КОСТОПІЛЬСЬКИЙ ЗАВОД СКЛОВИРОБІВ» (акт впровадження № 18/672 від 06.12.2024 р.); Громадська спілка «Український кластерний альянс» (акт впровадження № 06-25 від 27.12.2024).