Актуальність теми. У сучасному інформаційному суспільстві медіаграмотність і критичне мислення є одними з ключових навичок, необхідних для успішної професійної діяльності педагогів. Під впливом стрімкого розвитку інформаційних технологій, засобів масової комунікації та соціальних мереж, майбутні педагоги гуманітарних дисциплін мають не лише вміти розуміти та аналізувати медіаінформацію, але й навчати цьому своїх студентів. Формування медіаосвітньої компетентності майбутніх викладачів у процесі підготовки у закладах вищої освіти стає важливим педагогічним завданням, оскільки від цього залежить їх здатність забезпечувати студентам навички безпечного й ефективного використання інформаційних ресурсів. Сучасна людина щодня стикається з величезним потоком інформації, що надходить з різних джерел. Важливо навчити майбутніх педагогів критично оцінювати цю інформацію, відрізняти факти від фейків та маніпуляцій. Педагог вже не просто передає знання, а стає своєрідним медіатором між студентом та інформаційним простором. Він повинен навчити студентів орієнтуватися в цьому просторі, використовувати інформацію для навчання та розвитку. Нові технології постійно з’являються, змінюючи способи навчання та спілкування. Педагоги повинні бути готові адаптуватися до цих змін та використовувати їх у своїй роботі. Проблема кібербулінгу, поширення дезінформації та захисту персональних даних стає все більш актуальною. Майбутні педагоги повинні знати, як захистити себе та своїх студентів від інформаційних загроз. Медіаосвіта є важливим інструментом для формування критично мислячої особистості, здатної протистояти маніпуляціям та пропаганді. Компетентність у сфері медіаосвіти для педагогів гуманітарних дисциплін включає вміння критично оцінювати медіа-контент, розрізняти факти від маніпуляцій, використовувати медіа як інструмент розвитку студентів, а також формувати відповідні цінності й установки в умовах швидкої зміни інформаційного середовища. Тому для ефективного навчання майбутніх педагогів у ЗВО важливо створити такі педагогічні умови, які сприятимуть розвитку медіаосвітніх навичок і вмінь. Актуальність теми також обумовлена викликами, пов’язаними з інформаційною безпекою, поширенням дезінформації та зростанням потреби в усвідомленому медіаспоживанні. Педагогічні умови, спрямовані на формування медіаосвітньої компетентності, дають змогу забезпечити, щоб майбутні педагоги були готові не лише до особистого ефективного медіавикористання, а й до викладання цих навичок своїм студентам. Це має важливе значення для всебічного розвитку освітнього процесу в сучасних умовах. Таким чином, дослідження педагогічних умов формування медіаосвітньої компетентності майбутніх педагогів гуманітарних дисциплін у процесі професійної підготовки є надзвичайно актуальним для забезпечення якісної підготовки педагогічних кадрів, які здатні ефективно працювати в умовах інформаційного суспільства. У дослідженні проблеми формування медіаосвітньої компетентності майбутніх педагогів гуманітарних дисциплін у процесі професійної підготовки простежується значний інтерес науковців до даного напряму, що підтверджується широким спектром наукової літератури. Зокрема, питання підготовки нового вчителя в умовах трансформації освітнього простору Європи розглядали В. Андрущенко [1] та Т. Андрущенко [2], які акцентують на ціннісних орієнтирах і гуманітарному вимірі педагогічної освіти. Особливу увагу проблематиці медіаосвіти приділили такі дослідники, як О. Богомаз [19-21], яка у своїх працях ґрунтовно дослідила педагогічні умови формування медіаграмотності майбутніх вчителів суспільствознавчих дисциплін, зокрема через інтеграцію медіаосвітніх технологій у фахову підготовку. Суттєвий внесок у розробку теоретико-методологічного апарату вніс також Р. Бабій [4], який проаналізував основні підходи до визначення понять «медіаосвіта», «медіаграмотність» та «медіапедагогіка». У контексті дослідження медіаосвітньої компетентності вагомим є внесок О. Баришпольця [7], який висвітлює зарубіжний досвід медіаосвіти, питання медіакультури та міждисциплінарного підходу до її формування. Із психолого-педагогічних позицій проблему медіаосвіти та медіапсихології розглядала Л. Найдьонова [57-58], яка є співавторкою концепції впровадження медіаосвіти в Україні. Також заслуговують на увагу праці Т. Бешок [12-13], яка визначила педагогічні умови впровадження медіаосвітніх технологій у професійну підготовку майбутніх учителів. Вагомими є й дослідження В. Бикова [15-16], які висвітлюють організаційно-модельні аспекти використання інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема хмарних сервісів, у системі відкритої освіти. Таким чином, наукова думка щодо медіаосвітньої компетентності майбутніх педагогів формується в міждисциплінарному полі, поєднуючи філософсько-педагогічні, психологічні, інформаційно-технологічні та культурологічні підходи, що забезпечує комплексність у вивченні цієї актуальної проблеми. Мета роботи – визначити педагогічні умови формування медіаосвітньої компетентності майбутніх педагогів гуманітарних дисциплін у процесі професійної підготовки. Досягнення поставленої мети передбачає вивчення таких завдань: – розкрити підходи щодо трактування поняття «медіаосвіта» як сучасної соціально-педагогічної проблеми; - описати психофізіологічні детермінанти формування медіаосвітньої компетентності майбутніх педагогів гуманітарних дисциплін; у ЗВО; - визначити особливості підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах сучасного інформаційного простору; - розкрити та обгрунтувати педагогічні умови формування медіаосвітньої компетентності майбутніх педагогів гуманітарних дисциплін у процесі професійної підготовки у ЗВО. Об’єкт дослідження – процес формування медіаосвітньої компетентності майбутніх педагогів гуманітарних дисциплін. Предмет дослідження – педагогічні умови формування медіаосвітньої компетентності майбутніх педагогів гуманітарних дисциплін. Методи дослідження: теоретичні: аналіз та узагальнення літературних джерел, метод аналізу був використаний для дослідження теоретичних основ умови формування медіаосвітньої компетентності майбутніх педагогів гуманітарних дисциплін у процесі професійної підготовки у ЗВО, метод узагальнення – під час написання висновків. Наукова новизна. Наукова новизна дослідження полягає в розробці й обґрунтуванні системи педагогічних умов, що забезпечують ефективне формування медіаосвітньої компетентності у майбутніх педагогів гуманітарних дисциплін. У дослідженні визначено важливі компоненти медіаосвітньої компетентності, такі як критичне мислення, навички роботи з інформацією, здатність до протидії маніпуляціям та етичне використання медіаресурсів, що робить значний внесок у теорію професійної педагогічної підготовки. Практичне значення роботи полягає в тому, що пропоновані рекомендації можуть бути використані студентами-практикантами, методистами ЗВО, під час проходження виробничої педагогічної практики, студентами. Результати дослідження можна використати під час розробки змісту освітніх компонентів. Викладачі закладів вищої освіти можуть використати результати дослідження під час підготовки до аудиторних занять тощо. Обсяг та структура. Робота складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел (61 найменування).