Vynohradova D.V. Statistical Analysis of the Socio-Economic Effects of the Second Demographic Transition in Ukraine and Eastern Europe. – Qualification of scientific work on the rights of manuscript. Thesis submitted for obtaining the Doctor of Philosophy Degree in Social and Behavioral Sciences, Specialty 051 Economics. Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ministry of Education and Science of Ukraine, Kyiv, 2025. The research is devoted to the statistical study of modern patterns of population reproduction and assessing the socioeconomic effects of the second demographic transition in Ukraine and Eastern Europe. The object of the statistical research is the sex and age structure, as well as the intensive and extensive characteristics of the natural movement and migration of the population of Ukraine and Eastern Europe for the period 1959-2021. The paper sets and solves the following tasks: determinants and characterization of the concepts of the first and second demographic transition; identification of the causes and consequences of changes in the model of population reproduction; substantiation of methods and approaches to statistical analysis of the patterns of population reproduction in the context of the second demographic transition; assessment of the current mortality regime; study of the dynamics and structure of fertility; and identification of the peculiarities of regional differentiation of components of the natural movement of population; assessment of demographic losses of the population; identification of indicators of demographic potential; projection of mortality and fertility rates; development of scenarios for population replacement in the short term; assessment of the level of demographic security in the context of the second demographic transition; determination of the level of socio-economic development of the country with the existing demographic potential. The paper reveals the theoretical and methodological principles of statistical research on the patterns of population reproduction in the context of the second demographic transition based on the analysis of domestic and foreign studies. In particular, a generalized definition of the concept of “demographic transition” is provided, and the stages of demographic transition are characterized, namely, the causes and consequences of changing the model of population reproduction, and the corresponding age structure of the population. The limitations of the concept of demographic transition are identified and the peculiarities of the demographic transition in each country are emphasized. The necessity of distinguishing between the first and second demographic transition concepts is substantiated. The main difference between the two concepts is that the first is a long-term consequence of a decrease in mortality, and the second is the result of a reduction in fertility, which does not provide for the simple replacement of generations due to the transformation of demographic behavior towards individualization. A comparative analysis of the demographic and social characteristics of the population (fertility and fertility, mortality, marriage and family relations, migration, and living arrangements) of the two concepts is carried out. Characterizing cultural, historical, religious, social, political, and economic factors reveals the factors of population change. The general upward trend in world population growth has led to the need to consider its environmental, economic, and social consequences. Population censuses and current accounting of natural and mechanical movement processes are identified as the main sources of information on the size and structure of the population. The efficiency of conducting sample surveys to monitor and analyze fertility, health and disability, vocational training and employment, household income, and expenditures is emphasized. The expediency of using administrative information and population registers is highlighted. The author proposes directions for statistical analysis of natural and mechanical population movements, in particular: the use of index models and standardization for statistical analysis of mortality intensity by sex and fertility by settlement type; the use of modified exponential and exponential smoothing models to identify trends in mortality and fertility dynamics; development of various short-term prospective estimates of the population size and gender and age structure using simulation modeling; application of the principal component method to determine the weighting of each demographic indicator in the calculation of the integrated assessment of demographic security. The peculiarities of the dynamics of the overall mortality rate and the intensity of infant and child mortality in Ukraine are highlighted, taking into account the socio- economic characteristics of the investigated period. The peculiarities of changes in the structure of causes of death and significant differences in the structure of deaths by classes of causes by gender in Ukraine are considered. The current level of premature mortality (deaths of persons under the age of 65) is established and the factors that determine the excess mortality of men of working age, in particular the spread of employment in harmful and dangerous working conditions, alcohol abuse, and smoking, are described. The relationship between the overall mortality rate and the age-specific extinction rate and population structure was investigated using the index method. The application of the standardization method made it possible to highlight the influence of the sex and age structure on the mortality rate in Ukraine. It is determined that the age structure of the relatively young male population significantly underestimates the mortality rate of men. The study examines territorial differences in mortality rates in Ukraine. The main aspects of changes like population reproduction in Ukraine are summarized by analyzing the dynamics of fertility rates and the share of women of childbearing age in the total population. The peculiarities of the age model of fertility and the intensity of aging of the contingent of mothers are highlighted. The development of index models made it possible to estimate changes in the fertility rate in Ukraine in general due to age fertility, age structure of the childbearing population, reproductive structure of the female population, and sex composition of the population. The peculiarities of the fertility process in Ukraine are considered not only in the dynamic aspect but also in the context of different territories and types of settlements. The classification of regions of Ukraine is carried out by calculating the multidimensional average of fertility parameters. The reasons and peculiarities of the dynamics of internal migration in Ukraine by type of settlement and individual regions are clarified, and the main recipient and donor regions are identified. The prerequisites and intensity of external migration of the Ukrainian population are considered. The structure of interstate migrants by country of entry (exit), gender and age, gender, and type of settlement is studied. The trends and dynamics of external labor migration are identified and assessed using information obtained in the course of national modular sample surveys on labor migration of the population of Ukraine. The features of the population decline due to natural and mechanical movement and changes in the gender and age structure of the population of Ukraine during the period of independence are determined. It is found that a full assessment of Ukraine's demographic losses is currently impossible. The open, violent armed conflict and related processes, including repression and forced deportations, caused Ukraine enormous demographic losses, undermined its gene pool, and deformed the social structure of the population in terms of family composition, nationality, social groups, etc. Emigration, deaths, and injuries of the population of reproductive and working age made it impossible to maintain the level of reproduction of the population at the pre- war level leading to the depletion of labor resources. In the framework of the dissertation research, a statistical assessment of the demographic potential of Ukraine and Eastern European countries in the context of the second demographic transition has been carried out. A new approach is proposed to represent the demographic potential of the country's population by two sets of indicators: the core (net reproduction rate, total fertility rate, infant mortality rate, life expectancy at birth by sex, total mortality rate), and the socio-economic shell (average age of the mother at birth, population ageing, total demographic burden ratio, migration balance). Due to the current trend of depopulation in the vast majority of Eastern European countries, there is a need for a more detailed study of the dynamics of mortality and fertility. The modified exponential model was used to model the dynamic series of natural population movement components and the exponential smoothing method for short-term forecasting of mortality and fertility rates in Eastern Europe has been applied. To build comprehensive short-term forecasts of the reproduction of the population of Ukraine, the author used simulation modeling to develop different scenarios to determine the forecast values of the main characteristics of demographic processes and to select trend models for extrapolating population reproduction indicators. The level and comparative analysis of demographic security in the Eastern European region as an integral assessment of population reproduction indicators are assessed, and thresholds for each of the reproduction characteristics included in the model are calculated to determine the limits of their security in the context of the second demographic transition. Based on the results obtained, the author has identified priority areas of demographic policy in Eastern Europe and Ukraine. The interrelation between the socio-economic development of the country and the demographic situation in the region and the challenges caused by the change in the model of population reproduction for economic growth are determined. It is found that, in combination with behavioral and social factors, the increase in health care costs plays an important role as a determining factor in improving the living conditions of the population, which inevitably leads to an increase in life expectancy. The article offers recommendations for reforming legislation and ways of interaction between public administration and the economy to reduce the impact of population aging on socio-economic development. The interrelation between the country's socio-economic development and the region's demographic situation and the challenges caused by the change in the model of population reproduction for economic growth are determined. It is found that, in combination with behavioral and social factors, the increase in health care costs plays an important role as a determining factor in improving the conditions of life of the population, which inevitably leads to a life expectancy increase. The article offers recommendations for reforming legislation and ways of interaction between public administration and the economy to reduce the impact of population aging on socio- economic development.

Виноградова Д. В. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 051 – «Економіка» (галузь знань – 05 Соціальні та поведінкові науки). – Київський національний університет імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України, Київ, 2025. Дисертаційну роботу присвячено статистичному дослідженню сучасних закономірностей відтворення населення та оцінювання соціально-економічних наслідків другого демографічного переходу в Україні та країнах Східної Європи. Об’єктом статистичного вивчення стали статево-віковий склад, інтенсивні та екстенсивні характеристики природного руху і міграції населення України та країн Східної Європи за період 1959 – 2021 рр.. У роботі були поставлені та вирішені такі завдання: визначено детермінанти та охарактеризовано концепції першого та другого демографічного переходу; виокремлено причини та наслідки зміни моделі відтворення населення; обґрунтовано методи та підходи статистичного аналізу закономірностей відтворення населення в умовах другого демографічного переходу; оцінено сучасний режим смертності; досліджено динаміку і структуру народжуваності; виокремлено особливості регіональної диференціації складових природного руху населення; здійснено оцінку демографічних втрат населення; визначено індикатори демографічного потенціалу; реалізовано прогнози інтенсивності смертності та народжуваності; розроблено сценарії відтворення населення в короткостроковій перспективі; оцінено рівень демографічної безпеки в контексті другого демографічного переходу; визначено рівень соціального-економічного розвитку країни за наявного демографічного потенціалу. У роботі розкрито теоретико-методологічні засади статистичного дослідження закономірностей відтворення населення в умовах другого демографічного переходу на основі аналізу вітчизняних та зарубіжних досліджень. Зокрема, надана узагальнена дефініція поняття «демографічних перехід», охарактеризовано етапи демографічного переходу, а саме причини та наслідки зміни моделі відтворення населення, та співвіднесена вікова структура населення кожному з цих етапів. Визначено обмеження концепції демографічного переходу та наголошено про притаманні свої особливості перебігу демографічного переходу кожній країні. Обґрунтовано необхідність розмежування понять першого та другого демографічного переходу. Виокремлено головну відмінність між двома концепціями, яка полягає в тому, що перший є довгостроковим наслідком зниження рівня смертності, а другий – результатом зниження народжуваності, що не забезпечує простого заміщення поколінь у зв’язку із трансформацією демографічної поведінки в бік індивідуалізації. Проведено порівняльний аналіз демографічних та соціальних характеристик населення (народжуваність та плідність, смертність, шлюбно-сімейні відносини, міграція, життєвий устрій населення) двох концепцій. Розкрито чинники зміни чисельності населення за допомогою характеристики культурних, історичних, релігійних, соціальних, політичних та економічних факторів. Загальна тенденція до зростання чисельності населення світу викликала необхідність розгляду її екологічних, економічних та соціальних наслідків. Переписи населення та поточний облік процесів природного та механічного руху виокремлено як основні джерела інформації про чисельність і склад населення. Підкреслено ефективність проведення вибіркових досліджень для моніторингу та аналізу народжуваності, стану здоров’я та інвалідності, професійної підготовки та зайнятості населення, рівень доходу і витрат домогосподарств. Наголошено про доцільність використання адміністративної інформації та реєстрів населення. Запропоновано напрями статистичного аналізу природного та механічного руху населення, а саме: застосування індексних моделей та стандартизації для статистичного аналізу інтенсивності смертності у розрізі статі та плідності за типом поселення; використання моделей модифікованої експоненти та експоненційного згладжування задля ідентифікації тенденції в динаміці смертності та народжуваності; побудова різноваріантних короткострокових перспективних розрахунків чисельності та статево-вікового складу населення за допомогою імітаційного моделювання; застосування методу головних компонент для визначення вагових коефіцієнтів кожного із демографічних показників при розрахунку інтегральної оцінки демографічної безпеки. Висвітлено особливості динаміки загального рівня смертності та інтенсивності смертності немовлят і дитячої смертності в Україні із урахування соціально-економічних особливостей досліджуваного періоду. Розглянуто характер зміни структури причин смерті та суттєві відмінності у структурі померлих за класами причин у розрізі статі в Україні. Установлено сучасний рівень передчасної смертності (смерті осіб у віці до 65 років) та описані фактори, що зумовлюють надсмертність чоловіків працездатного віку, зокрема поширення зайнятості у шкідливих та небезпечних умовах праці, зловживання алкоголем та паління. За допомогою індексного методу досліджено взаємозв’язок між загальним рівнем смертності та повікової інтенсивності вимирання і структури населення. Застосування методу стандартизації дало змогу виокремити вплив статево-вікової структури на рівень смертності населення в Україні. Визначено, що вікова структура відносно молодого чоловічого населення значно занижує рівень смертності чоловіків. У дослідженні розглянуто територіальні відмінності у рівнях смертності в Україні. Узагальнено основні аспекти зміни характеру відтворення населення в Україні за допомогою аналізу динаміки рівня народжуваності та частки жінок дітородного віку в загальній чисельності населення. Виокремлено особливості повікової моделі народжуваності та інтенсивність постаріння контингенту матерів. Побудова індексних моделей дала змогу оцінити зміну рівня народжуваності в Україні в цілому та за рахунок вікової плідності, вікової структури дітородного контингенту жінок, репродуктивної структури жіночого населення та статевого складу населення. Розглянуто особливості процесу народжуваності в Україні не лише в динамічному аспекті, а й в розрізі різних територій і типів поселень. Здійснено типологізацію регіонів України за допомогою розрахунку багатовимірної середньої параметрів дітородної активності. З’ясовано причини та особливості динаміки внутрішньої міграції в Україні за типом поселення та окремими областями, визначено основні регіони-реципієнти і регіони-донори. Розглянуто передумови та оцінена інтенсивність зовнішньої міграції населення України. Досліджена структура міждержавних мігрантів за країнами в’їзду (виїзду), за статтю і віком, за статтю і типом поселення. Визначено тенденції та оцінено динаміку зовнішньої трудової міграції завдяки використанню інформації, отриманої у ході проведення загальнонаціональних модульних вибіркових обстежень з питань трудової міграції населення України. Визначено особливості скорочення чисельності населення за рахунок природного і механічного руху та зміни у статево-віковій структурі населення України за період незалежності. З’ясовано, що повна оцінка демографічних втрат України наразі неможлива. Відкритий, жорстокий збройний конфлікт та пов’язані з ним процеси, зокрема репресії та примусові депортації, завдали Україні величезних демографічних втрат, підірвали її генофонд і деформували соціальну структуру населення в розрізі сімейного складу, національності, суспільних груп тощо. Еміграція, загибелі та каліцтва населення репродуктивного та працездатного віку унеможливили збереження рівня відтворення населення на довоєнному рівні та призвели до виснаження трудових ресурсів. У межах дисертаційного дослідження було здійснено статистичне оцінювання демографічного потенціалу України та країн Східної Європи в умовах другого демографічного переходу. Запропоновано новий підхід до представлення демографічного потенціалу населення країни двома рядами показників: ядро (нетто-показник відтворення населення, сумарний коефіцієнт народжуваності, коефіцієнт смертності немовлят, середня очікувана тривалість життя при народженні у розрізі статі, загальний коефіцієнт смертності), та соціально-економічна оболонка (середній вік матері при народженні дитини, рівень постаріння населення, загальний коефіцієнт демографічного навантаження, сальдо міграції). У зв’язку із сучасною тенденцією депопуляції переважної більшості країн Східної Європи виникла необхідність детальнішого вивчення динаміки смертності та народжуваності. Для моделювання динамічних рядів складових природного руху населення була використана модель модифікованої експоненти, а для короткострокового прогнозування рівнів смертності та народжуваності в країнах Східної Європи був застосований метод експоненційного згладжування. Для побудови комплексних короткострокових прогнозів відтворення населення України за допомогою імітаційного моделювання розроблено різноваріантні сценарії для визначення прогнозних значень основних характеристик демографічних процесів та вибору трендових моделей для екстраполяції показників відтворення населення. Оцінено рівень та проведено порівняльний аналіз демографічної безпеки в східноєвропейському регіоні як інтегральної оцінки показників відтворення населення, а також розраховані порогові значення кожної із включених до моделі характеристик відтворення для визначення меж їхньої безпечності в контексті другого демографічного переходу. На основі отриманих результатів були визначені пріоритетні напрями демографічної політики в країнах Східної Європи та Україні. Визначено взаємозв’язок соціально-економічного розвитку країни із демографічною ситуацією в регіоні та виклики, спричинені зміною моделі відтворення населення, для економічного зростання. З’ясовано, що у поєднанні з поведінковими та соціальними факторами збільшення витрат на охорону здоров’я відіграє важливу роль як визначальний чинник покращення умов життя населення, що неодмінно призводить до подовження середньої очікуваної тривалості життя. Запропоновано рекомендації щодо реформування законодавства та шляхи взаємодії державного управління із економікою для зниження впливу постаріння населення на соціально-економічний розвиток.