Kovalenko V.O. Optimizing sources of financing of territorial communities in the conditions of post-war reconstruction. – Manuscript. Dissertation for academic degree of Doctor of Philosophy in the specialty 072 Finance, Banking and Insurance. Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, 2025. The dissertation offers a new solution to the scientific problem of substantiating theoretical and methodological principles and developing scientific and practical recommendations for diversifying sources of financing for territorial communities in the context of post-war reconstruction for the purpose of sustainable development. The special role of the ability to adapt to the features of a particular community, ways to attract a host of different sources of financial resources, characteristics of the accumulation of funds, the efficiency of use and distribution of received resources, the creation of prerequisites for the proper implementation of created economic plans and infrastructure projects, the use of local social programs to solve the problems of financial support for the development of a particular community and effective management of local finances are scientifically substantiated. Territorial communities can use various sources of funding to finance economic development and their activities, in particular, their own revenues, transfers from the state budget and private funds raised on the capital markets. To assess the possibility of obtaining private financing, the community must conduct an analysis of “financial autonomy and ability to self-finance and develop the territorial community”, obtain a credit rating and propose projects that require financing. When analyzing the financial health of public institutions, three main criteria are used (sustainability, flexibility and vulnerability). It is proven that the previous model of economic growth caused a serious conflict between natural ecosystems and socio-economic development, which caused the active implementation of the concept of sustainable development, which led to the active implementation of the principles of the green economy in practice. Thus, it is recommended to rebuild infrastructure through the implementation of “green infrastructure projects” aimed at protecting the environment. The basis of the sustainable development strategy was the concept of green infrastructure, which provides for harmonious coexistence between man and nature, that is, it includes the promotion of environmental, social and economic development at the same time. Gradually, green infrastructure is becoming an additional incentive for attracting guests, consumers, investors due to environmental restoration, the emergence of effective economic benefits in the territorial community, which contributes to the development of the economy of the region as a whole. It has been established that in the post-war period, the territorial communities (TC) will definitely have to rebuild their infrastructure and switch to new technologies and requirements that will be applied to critical infrastructure facilities, and their compliance with EU standards will be especially important. This turns the search for financial instruments that will allow implementing infrastructure projects and financing them from effective and as cheap as possible sources into one of the priority tasks of local authorities in the TC. To form their own innovative financial instruments, it is necessary to apply modern principles of financial engineering used in the EU, which will allow attracting equity/risk capital, using a combination of various debt instruments (loans, intermediary guarantees that provide financing for a significant part of the final borrowers if it is difficult for them to find financing) in order to distribute the risk between different financial institutions to increase the amount of funds attracted. Based on the revenue optimization model, a mechanism was developed for filling the budgets of territorial communities of Ukraine in the conditions of postwar reconstruction depending on the scale of destruction based on diversification of financing sources. The optimization model involves maximizing local budget revenues, i.e., own revenues, transfers, and borrowed funds by expanding the tax base by stimulating business activity, effective tax administration, increasing revenues from municipal property, and meeting the criteria for receiving interbudgetary transfers. The implementation of the model involves solving the equations of constraints on own revenues, the tax base, local taxes and fees, revenues from municipal property, transfers, and debt financing. The optimization conditions are maximizing own revenues, minimizing the cost of borrowed capital, stimulating projects through public-private partnerships, and increasing the efficiency of tax collection. To increase the efficiency of using the funds raised, all projects that require financing should be divided into two main groups: potentially profitable and non-profitable. It is desirable to finance non-profit projects with the help of donors and international aid, while for potentially profitable projects, funds can be raised on a commercial basis using a portfolio of available instruments. A methodological approach to assessing the effectiveness of financing infrastructure projects of local authorities is proposed, which is based on building a hierarchy of these projects in order to build a “smart territorial community”. A hierarchy is proposed, which, unlike the existing approach, allows you to determine the priority of financing infrastructure projects to achieve sustainable development of the territorial community. The approach involves dividing infrastructure into three components: municipal, transport and energy. The priorities of municipal infrastructure are the water supply and garbage collection system, the public safety system and the street lighting system, for transport infrastructure the basis is the traffic management system and the public transport system, and energy infrastructure includes the electricity supply system, gas supply and central heating system. All three components of the territorial community infrastructure should be considered in a coordinated manner, but in the specified order of priority, and only after meeting the previous needs can you move on to the next level.

Коваленко В.О. Оптимізація джерел фінансування територіальних громад в умовах повоєнного відновлення. – Кваліфікаційна праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 072 «Фінанси, банківська справа та страхування». − Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, 2025. У дисертації запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо обґрунтування теоретико-методичних засад та розроблення науковопрактичних рекомендацій щодо диверсифікації джерел . територіальних громад в умовах повоєнного відновлення з метою сталого розвитку. Науково обґрунтовано особливу роль здатності пристосування до особливостей конкретної громади, шляхи залучення комплексу різних джерел фінансових ресурсів, характерні риси нагромадження коштів, ефективності використання та розподілу отриманих ресурсів, створення передумов для належної реалізації створених економічних планів і інфраструктурних проєктів, використання місцевих соціальних програм для вирішення проблем фінансового забезпечення розвитку певної громади й ефективного управління місцевими фінансами. Територіальні громади для фінансування економічного розвитку та своєї діяльності можуть використовувати різні джерела фінансування, зокрема, власні надходження, трансфери з державного бюджету та приватні кошти, залучені на ринках капіталу. Для оцінки можливості отримати приватне фінансування громаді необхідно проводити аналіз «фінансової автономії та здатності до самофінансування та розвитку ТГ», отримати кредитний рейтинг та запропонувати проєкти, що потребують фінансування. При аналізі фінансового здоров’я публічних інститутів використовуються три основні критерії (сталість, гнучкість і вразливість). Доведено, що попередня модель економічного зростання викликала серйозний конфлікт між природними екосистемами та соціально-економічним розвитком, що спричинило активну імплементацію концепції сталого розвитку, яка призвела до активного впровадження на практиці принципів зеленої економіки. Таким чином, рекомендовано проводити відбудову інфраструктури за допомогою реалізації «зелених інфраструктурних проєктів», які спрямовані на захист довкілля. Підґрунтям стратегії сталого розвитку стала концепція зеленої інфраструктури, в рамках якої передбачено гармонійне співіснування між людиною та природою, тобто вона включає одночасно просування екологічного, соціального й економічного розвитку. Поступово зелена інфраструктура перетворюється на додатковий стимул для залучення гостей, споживачів, інвесторів внаслідок відновлення довкілля, появи в територіальній громаді ефективних економічних переваг, що сприяє розвитку економіки регіону в цілому. Встановлено, що у повоєнний період ТГ обов’язково доведеться проводити відбудову інфраструктури та переходити на нові технології та вимоги, які будуть застосовуватися до об’єктів критичної інфраструктури, особливо важливою буде їх відповідність стандартам ЄС. Це перетворює пошук фінансових інструментів, які дозволять реалізовувати інфраструктурні проєкти, і фінансувати їх з ефективних і якомога дешевших джерел, на одну з першочергових завдань місцевих органів у ТГ. Для формування власних інноваційних фінансових інструментів потрібно застосовувати сучасні принципи фінансової інженерії, що застосовуються в ЄС, які дозволять залучати власний/ризиковий капітал, використовувати поєднання різноманітних боргових інструментів (кредитів, гарантій посередників, що забезпечують фінансування для значної частини кінцевих позичальників, якщо їм складно відшукати фінансування) з метою розподілу ризику між різними фінансовими установами для підвищення обсягів залучених коштів. На підставі моделі оптимізації доходів розроблено механізм наповнення бюджетів територіальних громад України в умовах повоєнного відновлення залежно від масштабів руйнування на основі диверсифікації джерел фінансування. Модель оптимізації передбачає максимізацію доходів місцевого бюджету, тобто власних надходжень, трансфертів і позикових коштів за рахунок розширення податкової бази шляхом стимулювання ділової активності, ефективного податкового адміністрування, збільшення доходів від комунальної власності, відповідності критеріям для отримання міжбюджетних трансфертів. Імплементація моделі передбачає розв’язок рівнянь обмеження на власні надходження, податкову базу, місцеві податки та збори, доходи від комунальної власності, трансферти та боргове фінансування. Умовами оптимізації є максимізація власних доході, мінімізація вартості позикового капіталу, стимулювання проєктів за рахунок державно-приватного партнерства, підвищення коефіцієнту ефективності збору податків. Для підвищення ефективності використання залучених коштів всі проєкти, що потребують фінансування, потрібно поділити на дві основні групи: потенційно прибуткові та неприбуткові. Фінансування неприбуткових проєктів бажано здійснювати за кошти донорів і міжнародної допомоги, тоді як для потенційно прибуткових проєктів можна залучати кошти на комерційній основі із використанням портфелю доступних інструментів. Запропоновано методичний підхід до оцінювання ефективності фінансування інфраструктурних проєктів місцевих органів влади, в основі якого лежить побудова ієрархії даних проєктів з метою розбудови «розумної територіальної громади», запропоновано ієрархію, яка на відміну від існуючого підходу, дозволяє визначити пріоритетність фінансування інфраструктурних проєктів для досягнення сталого розвитку територіальної громади. Підхід передбачає поділ інфраструктури на три складові: муніципальну, транспортну й енергетичну. Пріоритетами муніципальної інфраструктури є система подачі води та прибирання сміття, система суспільної безпеки та система вуличного освітлення, для транспортної інфраструктури основою є система управління рухом транспорту та система громадського транспорту, а енергетична інфраструктура охоплює систему подачі електроенергії, подачі газу та систему центрального опалення. Усі три складові інфраструктури територіальної громади потрібно розглядати узгоджено, але у зазначеному порядку пріоритетності, і лише після задоволення попередніх потреб можна переходити на наступний рівень.