Annotation. The agricultural sector is one of the critical branches of the economy, and human resources are the basis for the successful operation of enterprises. Adaptation to crisis conditions requires flexibility, agility, and the ability to respond quickly to changes in enterprises. Human resources management in this context becomes a strategic task since human resources can implement new technologies, optimize processes, and influence innovative changes. Various aspects regarding the peculiarities of personnel management of enterprises, particularly the agrarian sphere, including in crisis conditions, were reflected in the works of many domestic scientists. However, trends in the development of personnel potential of agro-enterprises' employees in crisis conditions in general remain insufficiently disclosed and require further research. The purpose of the article is to study the peculiarities of managing the personnel potential of agrarian enterprises as a way of adapting to crisis conditions. It has been proven that managing personnel potential in agricultural enterprises becomes not just a tool for preserving business but a strategic approach to ensuring its adaptability and survival in crisis conditions. It is emphasized that flexible forms of employment are an important tool that allows agricultural enterprises to adapt to crisis conditions and maintain a high level of productivity and employee satisfaction. In the agricultural sector, where seasonal and natural factors play a major role, such forms of employment can guarantee stable work and the long-term development of the enterprise. The trends in the development of the personnel potential of agricultural enterprises' employees in crisis conditions, the main types of flexible forms of employment, and their advantages and disadvantages for both the enterprise and employees, especially in conditions of an unstable external environment, are determined.

Анотація. Аграрний сектор є однією з ключових галузей економіки, і кадровий потенціал виступає основою для успішної роботи підприємств. Адаптація до кризових умов вимагає від підприємств гнучкості, оперативності та здатності швидко реагувати на зміни. Управління кадровим потенціалом в цьому контексті стає стратегічним завданням, оскільки саме людські ресурси можуть впроваджувати нові технології, оптимізувати процеси та впливати на інноваційні зміни. Різні аспекти щодо особливостей управління персоналом підприємств, зокрема аграрної сфери, в тому числі в умовах кризи, знайшли своє відображення в наробках багатьох вітчизняних вчених. Але тенденції розвитку кадрового потенціалу працівників агропідприємств у кризових умовах в цілому й досі залишаються не достатньо розкритими та потребують подальшого дослідження. Метою статті є дослідження особливостей процесу управління кадровим потенціалом аграрних підприємств як спосіб адаптації до кризових умов. Доведено, що управління кадровим потенціалом в аграрних підприємствах стає не просто інструментом для збереження бізнесу, а стратегічним підходом для забезпечення його адаптивності та виживання в умовах кризи. Наголошено, що гнучкі форми зайнятості є важливим інструментом, який дозволяє аграрним підприємствам не тільки адаптуватися до кризових умов, але й підтримувати високий рівень продуктивності і задоволеності працівників. У контексті аграрного сектора, де сезонні та природні фактори грають велику роль, такі форми зайнятості можуть стати запорукою стабільної роботи та довгострокового розвитку підприємства. Визначено тенденції розвитку кадрового потенціалу працівників агропідприємств у кризових умовах, основні види гнучких форм зайнятості, їх переваги та недоліки як для підприємства, так і для працівників, особливо в умовах нестабільного зовнішнього середовища.