Формулювання проблеми. Сучасні інформаційні технології відкривають нові можливості для досліджень, у тому числі педагогічних. Інформацію про актуальні тенденції опрацювання наукової проблеми можна отримати з аналізу бібліометричних даних, доступ до яких сьогодні значно полегшений завдяки обширним наукометричним базам (Web of Science, Scopus, Google Scholar тощо). Такі відомості дають можливість узагальнити попередні результати, визначити сучасні спрямування та специфіку досліджуваної проблематики, прогнозувати перспективи наступних досліджень. Формування критичного мислення є одним із головних завдань педагогічного процесу та модернізації української освіти. Для практичної реалізації поставленої мети важливим етапом є вивчення бібліометричних даних останніх публікацій з означеної проблематики. Матеріали і методи. У статті проаналізовано основні бібліометричні показники україномовних праць, які досліджують феномен критичного мислення (Google Scholar, 2020-2023 р.р.). Виконано порівняльний аналіз із аналогічними дослідженнями Web of Science (2000-2021 р.р.). Для аналізу бібліометричних джерел Google Scholar у здійсненні контент-аналізу ми використовували Power BI Desktop, а для статистичного аналізу даних  Microsoft Excel та IBM® SPSS® Statistics. Результати. Встановлено, що частка досліджень критичного мислення українськими вченими найбільша в освітній сфері. Здійснено статистичну обробку отриманих результатів за формою подачі матеріалів та сферою наукового пошуку. Проведено аналіз кількості цитувань одержаних документів в конкретні роки, який свідчить про зацікавленість читачів у розробках визначеного спрямування. За змістом ключових слів виділено групи, які вказують на особливості дослідження критичного мислення українськими вченими та напрямки наукових розвідок на сучасному етапі. Статистично обґрунтовано багатовекторність досліджень вітчизняних освітян. Окреслено основні методи, підходи, методики та технології формування критичного мислення. Встановлено акцентування сучасних педагогічних технік розвитку критичного мислення на формуванні медіаграмотності та використанні інформаційно-комунікативних технологій. Зафіксовано негативні фактори, які впливають на формування критичного мислення, зазначені українськими вченими у досліджуваний період. Висновки. Перспективи подальших досліджень вбачаємо в використанні отриманих результатів аналізу бібліометричних даних для уточнення шляхів формування критичного мислення у здобувачів освіти та використання їх у педагогічній практиці.