Мета роботи - вивчення можливостей антенатальних ультразвукових (УЗ) моніторингів в діагностиці діабетичної фетопатії і визначенні ступеня перинатального ризику при цукровому діабеті (ЦД) вагітних. Матеріал і методи. Проспективное когортне обсерваційне одноцентрове дослідження. Ехографічно обстежені 120 вагітних жінок з ЦД: 3 (2,5%) - з неконтрольованою глікемією, 31 (25,8%) - з субоптимально контрольованою глікемією, 89 (74,1%) - з хорошим глікемічним контролем. Дослідження до народження включали візуальну оцінку анатомії плода, стандартну фетометрію, вимірювання довжини печінки, розмірів серця плоду, товщини підшкірного буккального жиру і жирового шару тулуба плоду (передньої черевної стінки і над лопаткою), порівняння звукопровідності легенів і печінки плода, оцінку індексу амніотичної рідини. Проводилась доплерографія артерії пуповини (АП), маткових артерій (МА), фетальної середньої мозкової артерії (СМА). Постнатальні результати класифікувалися як несприятливий загальний постнатальний результат, ЗПР (перинатальна або малюкова смерть, метаболічний ацидоз при народженні, оцінка 0-4 балів за шкалою Апгар) і несприятливий клінічний постнатальний результат, КПР (персистуюча постнатальная захворюваність). Результати . У 3/120 (2,5%) плодів зустрічалися структурні аномалії (ембріопатіі). Синдром діабетичної фетопатії був у 17/120 (14%) новонароджених. Загальна кількість плодів і новонароджених з несприятливими ЗПР і КПР склала 19/120 (15,8%): несприятливі ЗПР мали 8/120 (6,6%), несприятливі КПР-11/120 (9,1%) плодів. Антенатальні фактори, що мали найбільше значення для передбачення діабетичної фетопатії при народженні: субоптимально контрольована глікемія (RR 6,0, 4,8-8,32 при CI 95%), подвійний контур голівки плоду (п/ш набряк) 5 + мм (RR 3, 34, 3,79-5,91 при CI 95%), гіпертрофічна міокардіопатія (RR 4,0, 3,17-5,43 при CI 95%), товщина підшкірного жиру тулуба плода 5 + мм (RR 2, 65, 1,90-3,6 при CI 95%). Товщина інсулін-чутливого підшкірного жирового шару тулуба плода була більш надійним предиктором фетопатии, ніж передбачувана симетрична або асиметрична макросомія. Сильні зв'язки з несприятливими ЗПР (RR 9,53-2,9 при 95% CI) демонстрували такі антенатальні предиктори, як неконтрольована і субоптимально контрольована глікемія, затримка росту плода (ЗРП), допплерівські зміни АП та СМА. Тобто ехографічні ознаки плацентарної дисфункції при СД (ЗРП і допплерівські зміни АП та / або СМА) були важливими і універсальними предикторами високого перинатального ризику і несприятливого результату вагітності, хоча при цьому не були предикторами власне діабетичної фетопатії. Високорезистентний кровотік АП і МА, а також добре контрольована глікемія, не мали діагностичного та прогностичного значення (RR 0,04-1,96 при CI 95%) для передбачення несприятливих ЗПР при материнському ЦД. RR розвитку респіраторного дистрес-синдрому (РДС) після народження при різних антенатальних ехографічних і допплеровских особливостях знаходився в діапазоні від 0,5 до 1,46 при 95% CI. Висновки . Результати антенатальних УЗ моніторингів при ЦД строго залежать від типу глікемічного контролю. Антенатальні ехографічні моніторинги є ефективними в діагностиці діабетичної фетопатії та передбаченні перинатального результату, але не є ефективними в прогнозуванні функціональної зрілості легенів і розвитку РДС у новонароджених від матерів з ЦД.