Мета дослідження – визначити естетичний потенціал інтегрування цифрових технологій у сучасному театральному просторі; з’ясувати специфіку використання відеомаппінгу для створення асоціативних аспектів художнього образу в драматургічних постановках. Методологія дослідження. Дослідження здійснено на основі використання загальнонаукових методів та принципів наукового пізнання: аналітичного, джерелознавчого, когнітивного, історичного й термінологічного. Наукова новизна. Досліджено специфіку впливу інноваційних технологій на розвиток театрального мистецтва ХХІ ст. та постановочний процес у контексті взаємодії сценічної умовності та віртуальної реальності; виявлено особливості театральної форми «технодрама»; доведено, що 3D-mapping позиціонується сучасними режисерами-постановниками та сценографами як засіб створення художнього образу; виявлено специфіку застосування відеомаппінгу. Висновки. Використання відеомаппінгу в процесі постановки художнього твору сприяє формуванню багатообразності та експериментальності сценізації. Інноваційні види мультимедійного мистецтва, як інструмент режисерів-постановників, сприяють пошуку нових засобів художньої виразності та вдосконаленню методів процесу постановки сценічного твору. 3D-mapping в умовах сучасного театрального простору здійснює значний вплив на художню образність сценічного твору, сприяє формуванню нового типу художнього простору, зміні характеру діалогу художнього твору і глядача, що, своєю чергою, сприяє розвитку сценічного мистецтва в цілому.