Актуальність. Близько 6–8 % всіх інсультів становить субарахноїдальний крововилив (САК) внаслідок розриву артеріальної аневризми. 10–15 % із них є фатальними, тобто пацієнт помирає ще до того, як надійшов до стаціонару. За даними деяких авторів, судоми в гострий період САК (перші 7 діб) асоціюються із збільшенням ризику смерті й інвалідності, тоді як інші автори заперечують вплив судом на перебіг САК. З огляду на суперечливість цих даних судоми не входять у класичні шкали з оцінки прогнозу перебігу САК. Мета: провести аналіз поширеності гострого симптоматичного епінападу при САК і дослідити його вплив на перебіг цього захворювання. Розробити прогностичну шкалу оцінки САК з урахуванням судомних нападів. Матеріали та методи. Проведено аналіз серії 127 клінічних випадків САК. Усіх пацієнтів оцінено за стандартними шкалами: Hunt — Hess Scale, the World Federation of Neurological Surgeons Scale, Glasgow Coma Scale. Досліджено поширеність гострого симптоматичного епінападу. Всіх пацієнтів оцінено за створеною шкалою комбінованої оцінки прогнозування наслідку у пацієнта після субарахноїдального крововиливу (ШКОП). Результати лікування оцінено за Glasgow Outcome Scale (шкала наслідку Глазго). Результати. У 13 пацієнтів із 127 спостерігалися судоми в гострий період захворювання. У кожного 10­го пацієнта епілептичний напад був першим клінічним симптомом хвороби. Поширеність епілептичних нападів становила 10,2 %, до того ж у 5 з 13 пацієнтів із судомами САК закінчився летально, що станоить 35,7 % всіх летальних випадків, зафіксованих у нашій групі пацієнтів. Запропоновано враховувати судоми в дебюті САК як ізольований предиктор поганого наслідку у пацієнтів. Розроблено ШКОП, до якої включено критерій наявності/відсутності судом у дебюті. Летальність серед пацієнтів, які набрали 5–6 балів за ШКОП, становила 77 %, серед пацієнтів, які набрали 7–8 балів, — 100 %. Висновки. Судомний напад у дебюті САК асоціюється з вірогідним підвищенням ризику смерті (p = 0,001). ШКОП із субарахноїдальним крововиливом дозволяє прогнозувати перебіг захворювання, що сприяє вчасним корекції лікування, призначенню швидкодіючих парентеральних антиконвульсантів і, відповідно, визначає кращий наслідок у пацієнтів.