Изониазид - один из наиболее эффективных противотуберкулезных препаратов, резистентность к нему является проблемой для врачей-фтизиатров.Цель работы - изучить распространенность туберкулеза устойчивого к изониазиду в Харьковской области, срок назначения индивидуального режима лечения, проанализировать результаты лечения, определить оптимальный режим и продолжительность лечения. Материал и методы. Изучены статистические формы по устойчивости к препаратам I ряда, истории болезней 100 пациентов, зарегистрированных с диагнозом туберкулез легких в период с 2012 по 2016 гг. В 1-ую группу включены 45 пациентов, с монорезистентним к изониазиду туберкулезом, во 2-ую группу - 55 пациентов с туберкулезом полирезистентным к изониазиду и другим препаратам. Результаты. Выявлено, что резистентность к противотуберкулезным препаратам имели 34,79% из всех выделенных культур, из них 83,18% были устойчивыми к изониазиду, 7,9% имели монорезистентность, 13,98% имели полирезистентность, 78,11% имели мультирезистентные профили. Средний срок назначения индивидуального режима лечения при использовании GenoType MTBDRplus составлял 29,2 дня, без указанного обследования - 46 дней. Эффективное лечение получили 80,0% ± 5,96 в 1‑й группе и 69,0% ± 6,23 во 2‑й группе. Выводы. За последние пять лет в Харьковской области произошло увеличение изониазид-устойчивого туберкулеза на 2,2 случая на 100000 населения и составило 3,48 случая на 100000 в 2016 году, без учета мультирезистентных профилей. Использование системы GenoType MTBDRplus дает возможность ускорить диагностику резистентности и своевременно назначить индивидуальный режим лечения. Эффективность лечения пациентов с монорезистентностью к изониазиду и полирезистентностью составляла 74% ± 4,38, достоверной разницы между результатами лечения в группах не обнаружено. В обеих группах наиболее оптимальным был режим с комбинацией противотуберкулезных препаратов I и II рядов, сроком 12 мес.

Isoniazid is one of the most effective anti-tuberculosis drugs, and resistance to it is a problem for phthysiology doctors.Objective. To study the prevalence of isoniazid-resistant tuberculosis in the Kharkiv region, the term of administration of an individual regimen, to analyze the results of treatment, to determine the optimal regimen and duration of treatment.Material and Methods. The statistical forms for resistance to I line anti-tuberculosis drugs and case histories of 100 patients diagnosed with pulmonary tuberculosis in the period from 2012 to 2016 years were studied. Group 1 included 45 patients with monoresistant to isoniazid tuberculosis, 2 groups– 55 patients with tuberculosis polyresistant to isoniazid and other drugs.Results. The resistance to drugs had 34.79% of all isolated cultures, of which 83.18% were resistant to isoniazid, 7.9% had monoresistant, 13.98% had polyresistant, 78.11% were multidrug profiles. The median term for the administration of an individual treatment regimen with GenoType MTBDRplus was 29.2 days, without - 46-days. Effective treatment was 80.0% ± 5.96 in group 1 and 69.0% ± 6.23 in group 2. In both groups, the most optimal regimen was the combination of drugs from I and II lines, for a period of 12 months.Conclusions. Over the past five years, the incidence of isoniazid-resistant tuberculosis has increased to 2.2 cases per 100,000 population in the Kharkiv region and amounted to 3.48 cases per 100,000 in 2016, excluding multiresistant profiles. Using the GenoType MTBDRplus system allows accelerating the diagnosis of resistance and administer an individual treatment regimen. The efficacy of treatment with monoresistant and polyresistant to isoniazid was 74% ± 4.38, no significant difference was observed between the treatment outcomes in the groups. In both groups, the most optimal regimen was the combination of drugs from I and II lines, for a period of 12 months.

Ізоніазид - один із найбільш ефективних протитуберкульозних препаратів, резистентність до нього є проблемою для лікарів-фтизіатрів.Мета роботи - вивчити поширеність туберкульозу стійкого до ізоніазиду в Харківській області, термін призначення індивідуального режиму, проаналізувати результати лікування, визначити оптимальний режим та тривалість лікування.Матеріал і методи. Вивчені статистичні форми щодо стійкості до препаратів І ряду, історії хвороб 100 пацієнтів, зареєстрованих із діагнозом: туберкульоз легенів за період 2012-2016 рр. До 1-ї групи включені 45 пацієнтів із монорезистентним до ізоніазиду туберкульозом, до 2-ї групи — 55 пацієнтів із туберкульозом, полірезистентним до ізоніазиду та інших препаратів.Результати. Виявлено, що резистентність до протитуберкульозних препаратів мали 34,79% зі всіх виділених культур, з них 83,18% були стійкими до ізоніазиду, 7,9% — монорезистентні, 13,98% — полірезистентні, 78,11% — мультирезистентні профілі. Середній термін призначення індивідуального режиму лікування при використанні GenoType MTBDRplus становив 29,2 дня, без вказаного обстеження — 46 днів. Ефективне лікування отримали 80,0% ± 5,96 у 1-й групі та 69,0% ±6,23 у 2-й групі.Висновки. За останні п’ять років у Харківській області відбулося збільшення ізоніазид-стійкого туберкульозу на 2,2 випадку на 100 000 населення і становило 3,48 випадку на 100 000 у 2016 році, без урахування мультирезистентних профілів. Використання системи GenoType MTBDRplus дає можливість прискорити діагностику резистентності і своєчасно призначити індивідуальний режим лікування. Ефективність лікування пацієнтів із монорезистентністю до ізоніазиду та полірезистентністю становила 74% ± 4,38, достовірної різниці між результатами лікування у групах не виявлено. В обох групах найбільш оптимальним був режим з комбінацією протитуберкульозних препаратів І та ІІ рядів, терміном 12 міс.