Актуальність. Синдром Гійена — Барре (СГБ) при запальних хворобах суглобів описується у вигляді поодиноких спостережень, і багато клініко-патогенетичних аспектів такої периферійної нейропатії (ПНП) залишаються нез’ясованими. Мета дослідження: оцінити частоту й характер перебігу СГБ при ревматоїдному артриті (РА), реактивному хламідійному урогенітальному артриті (РеА), псоріатичному артриті (ПА) та анкілозуючому спондиліті (АС), вивчити патогенетичні побудови цієї нейропатії, виділити чинники ризику. Матеріал і методи. Під спостереженням перебували 416 пацієнтів із запальними захворюваннями суглобів, серед яких був 131 хворий на РА, 101 — на РеА, 76 — на ПА і 108 — на АС. Середній вік цих обстежених відповідно склав 45, 32, 42 і 38 років, тривалість захворювання — 10, 4, 12 і 11 років, а співвідношення чоловіків та жінок — 1 : 5, 1 : 1, 1 : 2 і 10 : 1. Результати. СГБ розвивається відповідно у 3, 4, 5 і 9 % від загального числа хворих із РА, ПА, РеА й АС, або в 24, 17, 26 і 27 % від числа таких пацієнтів із ПНП, що тісно пов’язано з наявністю при всіх захворюваннях тендовагінітів та з тяжкістю перебігу суглобового синдрому, при РА залежить від дигітального артеріїту, гіпофункції щитоподібної залози і синдрому Шегрена, при РеА — від порушень збудливості міокарда й електричної провідності серця, при ПА — ексудативної форми шкірного псоріазу, при АС — остеопорозу, а в патогенезі СГБ беруть участь імунні порушення, процеси ендотеліальної дисфункції судин та зміни фізико-хімічних адсорбційно-реологічних в’язкоеластичних й релаксаційних властивостей крові. Висновки. СГБ взаємопов’язаний із клініко-лабораторними ознаками запальних захворювань суглобів, а в майбутньому буде корисним активне виявлення такої патології нервової системи задля подальших своєчасних реабілітаційних заходів, причому серопозитивність артритів за антитілами до циклічного цитрулінового пептиду є чинником ризику такої ПНП.