The research is devoted to the substantiation of conceptual approaches to the activation of the innovation-investment initiative of economic entities in the context of behavioristic theory on the basis of a combination of leverages of motivation to innovation activity by society and individual economic entities, as well as stimulation of their behavior in order to create new microeconomic systems that are stable in their development, the center of which is the individual entrepreneurial innovation initiative of an economic entity. The research is based on a combination of the concept of the behavioristic and institutional economic theory, as well as the essence of management theory in order to generalize existed approaches to the regulation of innovation processes in society. At the same time, attention is focused on finding and substantiating the mechanisms of activating the emergence of innovation and investment initiative through avoiding possible conflicts of a certain type, degree and power of influence. According to the results of the study, it is proved that, depending on the intensity of the innovation-investment initiative of an economic entity, there is a certain probability of an entire set of conflicts at different levels of social life. Unlike existing approaches, the process of formation of an innovation-investment initiative is considered as dualistic one in the aspect of behavioral and institutional conflicts. In particular, any conflict associated with the innovation-investment initiative is considered as a motivational stimulus for further intensification of the implementation of the innovation initiative and the inhibitory mechanism for the implementation of innovation, which generates other conflicts and new innovation-investment initiatives with the corresponding investment providing as a response to previous conflicts in the creation and implementation of innovation. The practical use of this study is in the follow: the proposed approach allows to consider behavioral and institutional conflicts not as obstacles, but as opportunities for the intensification of innovation and investment activities of economic actors, and, accordingly, to create more effective mechanisms for stimulating such activities.

Исследование посвящено обоснованию концептуальных подходов к активизации инновацино-инвестиционной инициативы экономических субъектов в контексте бихейвиористской теории на основе сочетания рычагов мотивации инновационной деятельности со стороны общества и отдельных экономических субъектов, а также стимулирование их поведения для создания новых устойчивых в своем развитии микроэкономических систем, центром которых выступает индивидуальная предпринимательская инновационная инициатива экономического субъекта. Исследование основывается на сочетании концептуальных позиций бихейвиористской и институциональной экономической теории, а также базовых положений теории менеджмента с целью обобщения существующих подходов к регулированию инновационных процессов в обществе. При этом, внимание сосредоточено на поиске и обосновании механизмов активизации возникновения инновационно-инвестиционной инициативы через избежание возможных конфликтов определенного вида, степени и силы воздействия. По результатам исследования установлено, что в зависимости от интенсивности инновационно-инвестиционной инициативы экономического субъекта существует определенная вероятность возникновения целой совокупности конфликтов на различных уровнях общественной жизни. В отличие от существующих подходов процесс формирования инновационно инвестиционной инициативы рассматривается как дуалистический в аспекте возникновения поведенческих и институциональных конфликтов. В частности любой конфликт, связанный с инновационно-инвестиционной инициативой рассматривается как мотивационный стимул к дальнейшей интенсификации реализации инновационной инициативы, так и тормозной механизм воплощения инновации, что, в свою очередь, порождает другие конфликты и новые инновационно-инвестиционные инициативы по соответствующим инвестиционным обеспечением, как ответ на предыдущие конфликты по созданию и реализации инноваций. Практическое значение данного исследования заключается в том, что предложенный подход позволяет рассматривать поведенческие и институциональные конфликты не как препятствия, а как возможности интенсификации инновационно-инвестиционной деятельности экономических субъектов, а соответственно и формировать более действенные механизмы стимулирования такой деятельности.

Дослідження присвячено обґрунтуванню концептуальних підходів до активізації інноваціно-інвестиційної ініціативи економічних суб’єктів у контексті біхейвіористської теорії на основі поєднання важелів мотивації інноваційної діяльності з боку суспільства та окремих економічних суб’єктів, а також стимулювання їх поведінки задля створення нових стійких у своєму розвитку мікроекономічних систем, центром яких виступає індивідуальна підприємницька інноваційна ініціатива економічного суб’єкту. Дослідження ґрунтується на поєднанні концептуальних позицій біхейвіористської та інституціональної економічної теорії, а також базових положень теорії менеджменту з метою узагальнення існуючих підходів до регулювання інноваційних процесів у суспільстві. При цьому, увагу зосереджено на пошуку та обґрунтуванні механізмів активізації виникнення інноваційно-інвестиційної ініціативи через уникнення можливих конфліктів певного виду, ступеня та сили впливу. За результатами дослідження встановлено, що залежно від інтенсивності інноваційно-інвестиційної ініціативи економічного суб’єкту існує певна ймовірність виникнення цілої сукупності конфліктів на різних рівнях суспільного життя. На відміну від існуючих підходів процес формування інноваційно- інвестиційної ініціативи розглядається як дуалістичний в аспекті виникнення поведінкових та інституційних конфліктів. Зокрема будь-який конфлікт, пов'язаний з інноваційно-інвестиційною ініціативою розглядається як мотиваційний стимул до подальшої інтенсифікації реалізації інноваційної ініціативи, так й гальмівний механізм втілення інновації, що, у свою чергу, породжує інші конфлікти та нові інноваційно-інвестиційні ініціативи з відповідним інвестиційним забезпеченням, як відповідь на попередні конфлікти щодо створення та втілення інновацій. Практичне значення даного дослідження полягає в тому, що запропонований підхід дозволяє розглядати поведінкові та інституціональні конфлікти не як перепони, а як можливості щодо інтенсифікації інноваційно-інвестиційної діяльності економічних суб’єктів, а, відповідно й формувати більш дієві механізми стимулювання такої діяльності.