Вступ. Досягнення у галузі гіпербаричної медицини і фізіології складають основу систем життєзабезпечення операторів екстремальних видів діяльності (водолази, льотчики, космонавти, тощо). При цьому, використання для дихання в умовах гіпербарії газових сумішей різної комплектації сприяє вивченню нових проявів біологічної відповіді. В цілому, результати дослідження механізмів адаптації людини до дії гіпербаричного середовища мають фундаментальне і практичне значення, особливо, у напрямах забезпечення проникнення людини у «гідрокосмічний» і космічний простір, лікувального застосування гіпербаротерапії і гіпербаричної оксигенації, використання у медицині біологічних властивостей інертних газів. Метою дослідження було проведення огляду наукових досліджень у галузі гіпербаричної фізіології при вивченні механізмів адаптаційних та дизадаптаційних перебудов в організмі людини, удосконаленні технологій практичного використання властивостей низки інертних газів, газових сумішей і гіпербаричної оксигенації у водолазній справі. Матеріали і методи. У дослідженні були використані методи семантичного аналізу, бібліографічного дослідження та опису електронних ресурсів. Результати. У продовж останнього століття освоєння людиною підводного світу стрімко прогресує. Це пов’язано з інтенсифікацією проведення робіт у річкових і шельфових акваторіях, включаючи видобуток корисних копалин, розширення завдань придонного будівництва, зростання актуальності специфічної підводної діяльності збройних сил, аварійно-рятувальних підрозділів, тощо. Підводне занурення з можливістю водолаза виконувати фахові завдання безпосередньо в умовах підводної гіпербарії потребує постійного удосконалення технологій медичного забезпечення і якості підготовки кваліфікованих фахівців. При цьому, відомо, що обмежені резерви адаптаційної здатності організму людини до комплексного впливу специфічних факторів підводного середовища відіграють лімітуючу роль у реалізації повноцінної комфортності при перебуванні в умовах гіпербарії і підводного середовища. Отже, забезпечення надійності життєдіяльності, працездатності і безпечного перебування людини у гіпербаричних умовах та підводному середовищі залежать від досконалості вивчення механізмів адаптації організму людини до впливу високого барометричного тиску та зміненого дихального середовища, що є основними напрямами досліджень у галузі гіпербаричної фізіології і водолазної медицини. Висновки. Тематика даного огляду продиктована наявним дефіцитом прицільних наукових досліджень у галузі гіпербаричної фізіології та обмеженим доступом до профільної інформації, що не дозволяє у повному обсязі враховувати навіть вже відомі медико-біологічні ефекти при вивченні механізмів адаптаційних та дизадаптаційних перебудов в організмі, а також удосконалювати технології практичного використання властивостей низки інертних газів, газових сумішей і гіпербаричної оксигенації для потреб медицини.