Актуальність. З початком гібридної війни на Донбасі хімічна терористична загроза в Україні стала реальністю. За таких умов військова дисципліна «токсикологія, радіологія та медичний захист» набула особливої актуальності в підготовці лікарів різних спеціальностей. Мета дослідження: обґрунтувати актуальність післядипломної підготовки лікарів на циклі тематичного вдосконалення «Медичний захист від хімічних агентів під час терористичних атак» в межах навчальної дисципліни «військова токсикологія, радіологія та медичний захист». Матеріали та методи. Проведено аналіз джерел наукової інформації з питань медичного забезпечення при ураженні токсикантами, що застосовуються при сучасних військових конфліктах і терористичних актах. Розглянуто рекомендації Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), Агентства зі скорочення військової загрози міністерства оборони США, Організації з заборони хімічної зброї, Національного центру біотехнологічної інформації США з цих питань. Застосовані методи дослідження: системного підходу, історичний, бібліосемантичний, контент-аналізу. Результати. Необхідність розширення знань у сфері сучасної військової токсикології для лікарів різних спеціальностей обумовила розробку нової програми тематичного удосконалення за напрямком «Медичний захист від хімічних агентів під час терористичних атак». В умовах гібридної війни медичну допомогу має надавати персонал з високим рівнем підготовки в питаннях медичного сортування, визначення специфічних токсичних синдромів, застосування заходів протихімічного захисту тощо. Однак сьогодні ми стикаємося з багатьма проблемами в цій сфері. Більша частина рекомендованих ВООЗ антидотів відсутня в Україні, тому головний акцент слід зробити на заходи інтенсивної терапії. В даній роботі ми зосередили увагу на основних проблемних питаннях, що можуть виникнути під час лікування постраждалих від різних хімічних агентів (легеневих, кров’яних, нервових, шкірних) в умовах відділень реанімації та інтенсивної терапії звичайних районних і міських лікарень. Висновки. Підвищення обізнаності лікарів про особливості клінічної дії найбільш поширених хімічних агентів є умовою надання своєчасної і ефективної медичної допомоги та збереження здоров’я медичного персоналу, який потенційно наражається на ризик хімічного ураження під час виконання професійної діяльності.