У статті образотворчу підготовку фахівців різних мистецьких спеціалізацій у закладах педагогічної, професійно-художньої, дизайнерської й архітектурної освіти позиціоновано як уніфіковану систему, що функціонує на синергетичних засадах інтеграції арт-педагогічних традицій та інновацій і розвивається в єдності з еволюцією різних видів і жанрів класичного і сучасного мистецтва. З огляду на це окреслено об’єктивні чинники, що зумовлюють розроблення методології її організації на інформаційно-технологічних засадах як за сприятливих, так і соціально небезпечних обставин. Зважаючи на реалії сьогодення охарактеризовано темпоральну дискретність художньо-педагогічних умов образотворчої підготовки здобувачів вищої мистецької освіти, що виникла через епідемію COVID-19 і воєнний стан в Україні та спричинила підрив часової впорядкованості навчального процесу й змусила педагогів його організовувати в змішаному режимі з наданням переваги онлайн-технологіям. З огляду на це актуалізовано необхідність побудови інформаційного профілю здобувачів вищої мистецької освіти, що ґрунтується на використанні їх цифрових слідів. На підставі з’ясування сутності поняття «цифровий слід», його мистецько-освітнього контексту та основних платформ розміщення розроблено алгоритм збору, структурування й аналізу цифрових слідів образотворчої підготовки майбутніх фахівців мистецьких спеціальностей. На основі статистичного опрацювання зібраних даних оцінки електронного портфоліо, якості й успішності навчання з рисунку і живопису здобувачів вищої мистецької освіти за освітньо-професійною програмою бакалаврату, а також результатів проведення проблемної онлайн-дискусії, до якої залучено викладачів і студентів, верифіковано педагогічне значення моніторингу цифрових слідів на кожному з етапів образотворчої підготовки фахівців у темпорально-дискретних художньо-педагогічних умовах.