У статті досліджується концепція гібридного менеджменту з точки зору соціально-філософських підходів, які забезпечують не тільки ефективність, але й моральну відповідальність управлінських практик. З огляду на сучасні виклики, такі як війна, глобальні кризи, екологічні та соціальні проблеми, автор акцентує увагу на необхідності переосмислення традиційних управлінських стратегій і впровадження нових підходів, що інтегрують філософські та етичні принципи. Стаття аналізує прагматистський підхід, що базується на ідеях Вільяма Джеймса та Джона Дьюї, які підкреслюють важливість емпіричного досвіду та самоаналізу у процесі прийняття рішень. Використання прагматизму дозволяє створювати гнучкі моделі управління, що сприяють швидкій адаптації до змінних умов і підтримують інновації. У дослідженні розглядається також концепція моральної рефлексії, яка додає етичний вимір до управлінських стратегій, роблячи їх більш стійкими та соціально значущими. Автори, такі як Пейман Таджаллі та Стівен Сегал, пропонують етичну рамку, засновану на ідеях Еммануеля Левінаса про безмежну відповідальність, що дозволяє організаціям поєднувати особисту відповідальність та соціальний контекст у прийнятті рішень. Це підхід, який створює основу для збалансованих управлінських практик, що відповідають як внутрішнім, так і зовнішнім викликам. У статті також розглядаються ідеї Ллойда Санделендса про людину як головний елемент управління, що є важливою противагою суто економічним підходам, і дослідження етичної поведінки менеджерів, проведене Д. Дж. Фріцше та Г. Бекером, яке підкреслює стабільність етичних принципів у різних видах кризових ситуацій. У підсумку автор робить висновок, що гібридний менеджмент повинен орієнтуватися на соціально-філософські елементи, що допомагають створювати стратегії, які поєднують ефективність та етику. Це необхідно для побудови стійких організацій, здатних відповідати сучасним викликам і забезпечувати довгостроковий розвиток через інтеграцію моральної рефлексії, прагматизму та розуміння соціальної відповідальності.