У статті розглядаються теоретичні засади та практичні підходи до професійного розвитку управлінців у контексті повоєнного економічного відновлення України. Проаналізовано ключові виклики, що стоять перед системою управління, зокрема значні втрати людського капіталу, масштабна еміграція висококваліфікованих фахівців, посилення кризових явищ і загальносвітові тенденції технологічної перебудови. Зроблено висновок, що традиційні освітні моделі підготовки управлінців не відповідають сучасним викликам, тому необхідним є перехід до концепції безперервного навчання. Запропоновано систему напрямків професійного розвитку управлінців: лідерство в кризових умовах, адаптивність і стратегічне мислення; трансформаційне лідерство; цифрова грамотність і технологічна адаптивність; комунікаційні навички та вміння вести переговори; емоційна стійкість, саморегуляція та емпатія; проєктне мислення та управління обмеженими ресурсами.