Проведення емпіричного дослідження різного впливу міжнародної торгівлі в періоди стабільної світової економіки, кризових явищ та посткризового відновлення вможливлює формування узагальнених засад зовнішньоторговельної політики, спрямованої на підвищення темпів економічного зростання. Метою роботи є визначення впливу факторів міжнародної торгівлі на економічне зростання за кожним із періодів економічного стану та обґрунтування гіпотези щодо доцільності адаптації міжнародної торгівлі до економічної ситуації в країні. У роботі використано інструмент нечітких нейронних мереж щодо просторових даних 82 країн світу за часовими інтервалами стабільності, кризи та посткризового відновлення, що дозволило знайти раціональний підхід до формування орієнтирів міжнародної торгівлі за різних макроекономічних умов. Результати дослідження показали, що в періоди стабільної економіки максимізація реально досяжних темпів економічного зростання (близько 10-20%) відбувається при середніх і порівняно однакових рівнях експорту та імпорту (від 30% до 60%). При цьому потенційний сплеск темпів економічного зростання може буде досягнутий шляхом скорочення рівня експорту при збереженні середнього рівня імпорту. Під час кризових явищ найбільш стабільними є країни, що обмежили імпорт і зберегли середній рівень експорту своєї продукції, а потенційні можливості нарощення темпів економічного зростання вбачаються в підвищенні імпорту до докризового рівня. У часи посткризового відновлення найбільші потенційні темпи економічного зростання досягаються при максимально можливому нарощенні експорту та скороченні рівня імпорту. Констатовано, що експорт високотехнологічної продукції є впливовим фактором економічного зростання. Проте його рівень доцільно адаптувати до макроекономічних умов і структури міжнародної торгівлі, орієнтуючись на теорію меркантилізму.