Внутрішньосуглобові переломи дистального відділу плечової кістки, незважаючи на значну кількість різноманітних сучасних методів лікування, залишають високу питому вагу незадовільних результатів — 15–40 %, і хворі визнаються інвалідами у 18–20 % випадків. Консервативні методи лікування не дають можливості розпочати ранню функціональну активність у зв’язку з виникаючою нестабільністю уламків та сприяють розвитку контрактур у ліктьовому суглобі. Проведений ретроспективний аналіз результатів лікування хворих із переломами дистального відділу плечової кістки показав незадовільні результати, пов’язані з діагностичним, тактичними і технічними помилками, у 22 % хворих. Стабільно-функціональний остеосинтез переломів дистального відділу плечової кістки з можливістю активного раннього відновлення функції ліктьового суглоба сприяють зниженню термінів непрацездатності та дають позитивні результати в 78 % хворих.