У статті проведена оцінка ефективності хіміотерапії та її ускладнень у 62 хворих з остеосаркомою довгих трубчастих кісток за схемою неоад’ювантної поліхіміотерапії (цисплатин — 60 мг/м2 2 дні, доксорубіцин — 35 мг/м2 2 дні). Хворим основної групи додавали кофеїн (1 г на добу) як модулятор цисплатину. В ад’ювантну поліхіміотерапію додавали метотрексат у високій дозі (12 г/м2), кальцію фолінат (15 мг/м2). Основними ускладненнями після хіміотерапії були алопеція, гастроентерологічна токсичність, лейкопенія, тромбоцитопенія, що залежало від схеми та кількості курсів хіміотерапії. Токсичність хіміопрепаратів ІІІ–IV ступеня (13 % хворих контрольної, 16 % основної групи) призвела до інтенсивного супровідного лікування. Під час введення кофеїну спостерігались оборотні порушення I–II ст. токсичності у вигляді короткочасного порушення сну у 12,5 %, підвищення частоти серцебиття — у 6,2 %, нудоти та блювання — у 4,4 %. Одночасно виявилась тенденція до зниження частоти гематологічної токсичності III–IV ступеня: лейкопенії — на 4,1 %, тромбоцитопенії — на 3,9 % (p > 0,05). Ускладнень або реакцій, що зумовили б призупинення хіміотерапії, не спостерігалось. Застосована методика хіміотерапії була ефективною (повне + часткове регресування за шкалою RECIST) в основній групі (59,3 ± 3,6 %) та контрольній групі (46,2 ± 4,0 %) (р < 0,05), що дозволило виконати органозберігаючі операції у 90,6 і 63 % випадків відповідно. Введення таким хворим із низьким лікувальним патоморфозом іфосфаміду та препаратів другої лінії дозволяє підвищити виживаність хворих.