У статті розглядаються проблеми, що виникають в умовах персоналізації турпродукту та необхідності його вибору з урахуванням потреб кожного клієнта. Побудовано інструментарій моделювання управлінського рішення щодо вибору «кращого» турпродукту серед множини альтернативних, що ґрунтується на використанні апарату теорії нечітких множин. Для оцінювання альтернативних варіантів турпродукту сформовано перелік найбільш вагомих критеріїв: коефіцієнт пізнавальної привабливості; коефіцієнт якості послуг проживання; коефіцієнт якості транспортних послуг; коефіцієнт якості харчування; коефіцієнт якості екскурсійного обслуговування; коефіцієнт відповідності ціни до якості турпродукту. Оскільки критерії оцінювання містять суб'єктивні, якісні характеристики, для моделювання управлінського рішення застосовується апарат теорії нечітких множин та поняття нечіткого відношення. При цьому характеристики кожного турпродукту за обраними критеріями представлені у вигляді експертних оцінок, що надаються декількома експертами. Матриці відношень, що містять відповідні експертні оцінки, формуються з використанням вербально-числової шкали Харрінгтона. На основі побудованих відношень формується зведена матриця експертних оцінок та нечіткі множини для кожного з критеріїв. При цьому, якщо оцінювання здійснюється по найкращому значенню, то для побудови зведеного відношення використовується операція об/єднання відношень, якщо ж оцінка здійснюється по найгіршому значенню, то використовується перетин відношень. На основі нечітких множини для кожного з критеріїв формується функція належності альтернативних варіантів турпродукту. «Найвищу якість» має турпродукт, для якого функція належності має найвище значення. Для отримання більш точної оцінки якості турпродукту пропонується застосовування обидвох підходів − з використанням об’єднання та перерізу нечітких відношень. Запропонований інструментарій у перспективі можна використовувати для ефективного управління якістю туристичної фірми, що дозволять адаптувати її діяльність до потреб клієнта.