Мета статті – проаналізувати культурно-просвітницьку діяльність громадських об’єднань етнічних меншин України і Польщі з 1991 по 2012 рр. Методи дослідження базуються на поєднанні загальнонаукових (аналіз і синтез, класифікація, типологізація, узагальнення), міждисциплінарних (компаративний, критичний, системний, структурно-системний) та спеціально-історичних (порівняльно-історичний, проблемно-хронологічний, періодизації, рестроспективний) методів. Наукова новизна. У статті вперше здійснено комплексне дослідження найважливіших громадських об’єднань етнічних меншин України і Польщі за 1991–2012 рр., де були використані договори між Польщею і Україною, наукові джерела польської та української літератури, інтернетові джерела, а також документи з архіву Міністерства культури України. Висновки. Дослідження показало, що дiяльність вищезгаданих культурних, освітніх і релігійних органiзацій сприяло збереженню та розвитку національної самобутності yкраїнської меншості в Польщі та польської – в Україні.