У статті на основі аналізу освітніх програм підготовки майбутніх педагогів на рівні фахової передвищої освіти, бакалаврському і магістерському рівнях у закладах фахової передвищої і вищої педагогічної освіти досліджено специфіку змісту психолого-педагогічної підготовки. З’ясовано, що якісні зрушення у підготовці сучасного вчителя передбачають утвердження компетентнісної парадигми у педагогічній освіті, що в умовах українських реалій набуло законодавчо-нормативного врегулювання: здійснюється імплементація Стандартів і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти (2015), затверджено більшість стандартів вищої освіти галузі А Освіта, Професійний стандарт за професіями «Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти», «Вчитель закладу загальної середньої освіти», «Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)» (2020), Професійний стандарт на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти (2021) тощо. У серпні 2024 р. оновлено і затверджено Професійний стандарт «Вчителя закладу загальної середньої освіти» (наказ Міністерства освіти і науки України №1225 від 29 серпня 2024 р.). Обґрунтовано дефініцію змісту психолого-педагогічної підготовки педагога як спектру необхідних фахових знань з проблем теорії і практики дисемінації і генерування інноваційного педагогічного і психологічного досвіду у викладацьку діяльність, що спрямовано на формування і розвиток професійних компетентностей педагога (мовно-комунікативної, предметної, методичної, інформаційно-цифрової, психологічної, емоційно-етичної, педагогічного партнерства тощо), які уможливлюють професійне зростання, досягнення успіху у педагогічній професії, вплив на інтелектуальний, емоційний, світоглядний розвиток учнів. Визначено чинники оновлення змісту професійної підготовки майбутнього вчителя, зокрема психолого-педагогічної складової: реалізація положень концепції Нової української школи, державних стандартів базової середньої і профільної школи, імплементація компетентнісної парадигми в освітніх програмах підготовки педагогів на рівні фахової передвищої освіти, бакалаврському і магістерському освітніх рівнях, урахування компетентностей відповідно до Професійного стандарту вчителя, викладача, цифровізація освіти, дистанційний і змішаний формат навчання тощо. Констатовано основні виклики у змісті психолого-педагогічної підготовки майбутніх педагогів: дискретність освітніх компонентів, спрямованих на вивчення специфіки викладання у базовій і профільній школі; необхідність урахування реформаційних змін відповідно до Концепції Нової української школи шляхом упровадження відповідних дисциплін, видів практики; педагогічна майстерність вивчається переважно не як окремий освітній компонент, а у межах певних тем, змістових модулів педагогічних, методичних дисциплін; освітні технології є предметом вивчення у межах переважно варіативних дисциплін, а не обов’язкових професійних; фрагментарність вивчення історико-педагогічних дисциплін та дисциплін з проблем методології педагогічних досліджень та ін.