Мета: вивчити зміни напружено-деформованого стану елементів поперекового відділу хребта людини залежно від динаміки величин, які характеризують сегментарний і повний поперековий лордоз. Методи: використано програмний комплекс Workbench, який застосовує механіку суцільного середовища у зв’язці з чисельними способами аналізу, зокрема, методом скінченних елементів. Для побудови параметричних тривимірних геометричних моделей використано систему автоматизованого проектування SolidWorks. У дослідженні розглянуто чотири розрахункові схеми, дві з яких описували «інтактний» стан поперекового відділу хребта, а решта враховували патологічні зміни в бік збільшення та зменшення кутових показників сегментарного та повного поперекового лордозу. Усі чотири схеми мали ідентичну структуру, а відмінності полягали у величинах сегментарного та повного поперекового лордозу. Результати: за умов нормальних величин попереково-тазових параметрів (анатомічного константного PI (pelvic incidens) і похідних від нього SS (sacral slop) і GLL (global lumbar lordosis)) розподіл напруження відбувається рівномірно на передній і задній опорні комплекси хребтового рухового сегмента. Зі збільшенням PI, SS і GLL напруження знижується в передньому опорному комплексі та збільшується в задньому. У разі зменшення PI, SS і GLL напруження зменшується в задньому опорному комплексі та збільшується в передньому. Висновки: збільшення напруження в передньому опорному комплексі позитивно корелює зі зменшенням PI та похідних від нього малих значеннях SS і GLL (гіполордоз). У разі великих величин PI, SS і GLL (гіперлордоз) збільшується напруження в задніх структурах хребтового рухового сегмента.