Соціокультурні зміни, пов’язані з розвитком інформаційних і цифрових технологій призводять до структурних зрушень у суспільстві – створюється новий формат гетерогенності елементів структури і системи соціальних відносин між цими елементами. Як наслідок в умовах сучасного інформаційного суспільства виникають нові класоутворюючі стратифікаційні критерії нерівності, які стосуються наявності/відсутності цифрових ресурсів та можливостей доступу до них. Важливим в цьому сенсі буде наявний рівень цифрового капіталу агента соціальної системи. Вплив цифровізації і ІКТ-технологій призводить до того, що «в інформаційному суспільстві класи змінюються соціально недиференційованими «інформаційними спільнотами» (Й.Масуда). На зміну традиційним громіздким корпораціям приходять «малі» економічні форми: індивідуальна діяльність на дому, «електронний коледж» (О.Тоффлер), зміни традиційного друку «електронними книгами», зміни ідеології, трансформація безробіття у забезпечене дозвілля (Х.Еванс). Мета статті полягає в розробці концептуальних засад дослідження цифрової нерівності в умовах діджиталізованого суспільства. Методологічною основою статті є структурно-конструктивістська парадигма, концепції інформаційного, мережевого суспільства Й.Масуда, М.Кастельса, О.Тофлера, теоретичні аспекти наукових робіт З.Баумана, Дж.Купера, М.Рожерса. При підготовці наукової роботи були використані загальнонаукові методи пізнання – аналізу та синтезу, компаративістики, узагальнення та безпосередньо соціологічний метод – вторинний аналіз даних. Дана наукова робота присвячена дослідженню впливу діджиталізації на процеси структурування українського суспільства і соціологічній концептуалізації нового модусу стратифікаційної системи – цифрової нерівності. В статті охарактеризовані основні риси інформаційного суспільства, сформульовані маркери цифрової нерівності, запропоновано концептуалізацію понять цифрова бідність і цифровий капітал. Стаття має теоретичне значення для подальшої розробки емпіричних маркерів фіксації цифрової нерівності при дослідженні структурних вимірів сучасного суспільства.