Мета розвідки полягає у висвітленні на основі аналізу джерел і монографічної літератури воєнно-політичного становища північних теренів Молдавії (Чернівецької та Хотинської волостей) у період молдавських походів Яна ІІІ Собеського у 1683–1696 рр. Методологія дослідження базується на принципах конкретно-історичного підходу – історизму, об`єктивності, всебічності, цілісності і системності, а також на методах аналізу та синтезу, історико-порівняльного, проблемно-хронологічного. Наукова новизна полягає у комплексному дослідженні перебігу та наслідків збройного протистояння польсько-литовсько-козацьких та турецько-татарсько-молдавських військ на прикордонних з Польщею територіях Чернівецької та Хотинської волостей у 1683–1696 рр. Висновки. У другій половині XVII століття загострилося суперництво між Туреччиною і Польщею в Центрально-Східній Європі. Молдавія продовжувала залишатися у васальній залежності від Порти. Польський король Іван III намагався утримати Молдавію у сфері свого впливу, здійснюючи молдавські походи. На території Чернівецької та Хотинської волостей польські, литовські та козацькі війська, з одного боку, і турецько-татарські війська, з іншого, вели постійні військові дії, завдавши цим землям значних збитків, руйнувань і пограбувань. Хотинська фортеця перестала відігравати стратегічну роль, а її роль як форпосту на польсько-молдовському кордоні тимчасово занепала. Отже, буковинські землі стали ареною боротьби між Османською імперією та Річчю Посполитою, оскільки обидві країни протягом 1683–1696 років прагнули поширити свою владу на Молдавію, а відтак і на територію Північної Буковини.