Травма и заболевания спинного мозга приводят к сложному симптомокомплексу, который влияет на все функции организма, как ниже, так и выше уровня повреждения. Основным клиническим проявлением спинномозговой травмы является синдром двигательных расстройств, сложность и тяжесть которых лежат в основе инвалидности.Цель: повышение эффективности реабилитации инвалидов с последствиями повреждений позвоночника и спинного мозга.Методы: проанализированы результаты проведенных реабилитационных мероприятий у 325 лиц с последствиями повреждений позвоночника и спинного мозга в соответствии с разработанной системой, которая предусматривает необходимый объем клинических и функциональных исследований, индивидуальное тестирование больных, обеспечение их техническими средствами реабилитации и дополнительными инструментами для передвижения.Результаты: осуществление предложенных реабилитационных мероприятий позволило у больных с I уровнем зависимости от утраты двигательной функции получить улучшения у 92,2 % лиц; со II уровнем — у 64,6 % появилась возможность перемещаться с постели в кресло-коляску и обратно, а у 35,4 % — возможность передвижения в ортезах; все пациенты с III уровнем освоили передвижение в ортезных системах с дополнительной опорой в пределах помещения, а у больных с IV уровнем утраты двигательных функций — улучшался рисунок ходьбы, опороспособность и социальная адаптация.Выводы: положительный результат реабилитации лиц с последствиями поражения позвоночника и спинного мозга возможен при комплексном подходе к оценке их физического состояния и степени утраты двигательных функций на основе сочетания разработанных методик физической реабилитации и существующих международных тестов. Применение ортезных систем способствует улучшению условий самообслуживания, расширению границ передвижения, ограничению зависимости от окружающих.

Trauma and diseases of the spinal cord lead to a complex of symptoms, which affect all body functions, both below and above the level of damage. The main clinical manifestation of spinal cord injury is a syndrome of movement disorders, the complexity and severity of which underlie disability.Objective: to increase the effectiveness of rehabilitation of patients with consequences of spine and spinal cord injuries.Methods: we analyzed the results of rehabilitation measures in 325 patients with the consequences of spine and spinal cord injuries according to the developed system. which provides the necessary amount of clinical and functional studies, individual testing of patients, providing them with technical means of rehabilitation and additional tools for walking.Results: the implementation of the proposed rehabilitation measures allowed patients with the Ist level of dependence on the loss of motor function to obtain improvements in 92.2 %; in patients with level II, 64.6 % had the opportunity to move from bed to a wheelchair and back, and 35.4 % had the opportunity to move in braces; patients with level III mastered walking in braces with additional support within the room, and patients with level IV loss of motor functions improved the pattern of walking, support ability and social adaptation.Conclusions: a positive result of rehabilitation of patients with consequences of spine and spinal cord injuries is possible with an integrated approach to assessing their physical state and the degree of motor functions loss, based on a combination of the developed methods of physical rehabilitation and existing international tests. Application of braces contributed to the improvement of self-service conditions, expanding the boundaries of movement, limiting dependence on others.

Травма та захворювання спинного мозку призводять до складного симптомокомплексу, який впливає на всі функції організму, як нижче, так і вище рівня ушкодження. Основним клінічним проявом спинномозкової травми є синдром рухових розладів, складність і тяжкість яких лежать в основі інвалідності.Мета: підвищення ефективності реабілітації інвалідів із наслідками ушкоджень хребта та спинного мозку.Методи: проаналізовано результати проведених реабілітаційних заходів у 325 осіб із наслідками ушкоджень хребта та спинного мозку відповідно до розробленої системи, яка передбачає необхідний обсяг клінічних і функціональних досліджень, індивідуальне тестування хворих, забезпечення їх технічними засобами реабілітації та додатковими інструментами для пересування.Результати: здійснення запропонованих реабілітаційних заходів дозволило у хворих із I рівнем залежності від втрати рухової функції отримати поліпшення в 92,2 % осіб; із II рівнем — у 64,6 % з’явилася спроможність переміщатися з крісла колісного на ліжко та навпаки, а в 35,4 % — спроможність пересування в ортезах; усі пацієнти з III рівнем освоїли пересування в ортезних системах із додатковою опорою в межах приміщення, а у хворих із IV рівнем втрати рухових функцій — поліпшився малюнок ходьби, опороспроможність і соціальна адаптація.Висновки: позитивний результат реабілітації осіб із наслідками ураження хребта та спинного мозку можливий за умов комплексного підходу до оцінювання фізичного стану та рівня втрати рухових функцій на підставі поєднання розроблених методик фізичної реабілітації та наявних міжнародних тестів. Застосування ортезних систем сприяє покращенню умов самообслуговування, розширенню меж пересування, обмеженню залежності від сторонньої допомоги.