Запропоновані у статті нариси рецепцій Р. Рорті і Р. Шустермана французькою філософською думкою мають свої особливості, проте кожна з них здійснюється у французькому національному філософському полі, позначеному власними конфліктами і окресленому власними дисциплінарними поділами. Якщо французькі соціальні науки є більш динамічними і з відвертим інтересом ставляться до прагматизму і неопрагматизму, то його рецепція філософською думкою стикається з чисельними перепонами. У випадку з Р. Шустерманом, найголовнішою з них виявляється відмінність дисциплінарних кордонів між різними інтелектуальними дисциплінами, коли те, що входить у поле дослідження Шустермана-філософа у США, у Франції відноситься до сфери зацікавленості соціології. Водночас, рецепцію Р. Рорті найбільше блокує недавня французька історія, коли його філософські тези викликають негативні конотації на підставі їхньої спорідненості з феноменологією, екзистенціалізмом і постмодернізмом, напрямами, згадки про які філософи аналітичної інспірації, що відкривають Рорті французькому читачу, хочуть позбутися. Ці загальні перепони висвітлені у статті крізь призму дискусії між Р. Рорті і П. Анжелем з приводу концепту істини та звернення Л. Пенто до аналізу Р. Шустерманом популярного мистецтва. Обидва випадки якнайкраще ілюструють тезу Х. Йоаса, що міжнародний обіг ідей позначений феноменами misreading і misunderstanding, які є наслідками деконтекстуалізації та реконтекстаулазції зарубіжних текстів, концептів і авторських позицій культурою-реципієнтом.