Статтю присвячено ревіталізації концепції споживчої поведінки та її стрижневим моделям. Споживчу поведінка традиційно розуміють як сукупність цілераціональних оптимізаційних або максимізаційних дій людини, пов’язаних із вибором найвигіднішої альтернативи. Проте сучасні дослідження доводять переважно ірраціональний, а точніше «передбачувано ірраціональний» характер споживчої поведінки. Компонентами споживчої поведінки є: усвідомленість або неусвідомленість поведінки споживача; мета споживчої поведінки та її основний сенс, детермінованість споживчої поведінки особистісними психоемоційними чинниками та особливостями мислення споживача («чорний ящик» свідомості споживача). «Чорний ящик» свідомості споживача містить індивідуальні характеристики споживача і процес прийняття рішення. Усі спонукальні фактори, проходячи через «чорний ящик» свідомості споживача, знаходять відображення у його відповідній реакції. Уточнено розуміння споживчої поведінки як поєднання раціональних та ірраціональних когніций та поведінкових проявів у прийнятті споживчих рішень та задоволенні потреб індивіда в ситуаціях активних соціальних комунікацій, обмеженості ресурсів та когнітивної перевантаженості індивідів.