У статті розглядається аналіз продуктивних якостей корів української чорнорябої породи залежно від живої маси ремонтних телиць на час народження та першого осіменіння. Класи розподілу телиць за живою масою на час народження були такі: М – до 35 кг, М0 – 36–42 кг, М+ – 43 кг і більше. Розподіл за живою масою телиць за першого осіменіння був такий: М – до 354 кг, М0 – 355–426 кг, М+ – 427 кг і більше. Вагомий вплив живої маси теличок при народженні на їхню майбутню молочну продуктивність відсутній. Первістки, які мали найменшу масу при народженні, досягли надою за 305 днів лактації 7 432,35 кг і незначно переважали ровесниць класів М0 та М+ за цим показником: відповідно на 90,54 та 44,53 кг, за молочним жиром – на 2,53 та 0,70 кг, молочним білком – відповідно на 3,64 та 1,30 кг. Установлено позитивний зв’язок між надоєм за першу лактацію та живою масою в усі вікові періоди раннього онтогенезу в усіх групах тварин різного рівня, окрім тварин модального класу 3- та 6-місячного віку (r = −0,065…−0,114) з протилежно направленою залежністю незначної сили та класу М+ при народженні (r = −0,249). Досить високого рівня залежність між живою масою протягом усього вікового періоду та надоєм первісток, народжених із найменшою живою масою (r = +0,436…+0,523), між живою масою та віком першого осіменіння тварин (r = +0,596…+0,638), між живою масою за першого осіменіння та рівнем надою (r = +0,298…+0332), між надоєм корів і середньодобовим приростом (r = +0,329). З’ясовано, що найвищі показники молочної продуктивності мали первістки, яких осіменили із живою масою 427 кг і більше. Надій за 305 днів лактації даної групи тварин становив 8 600 кг, з молочним жиром – 312 кг і молочним білком – 283 кг. Перевага за надоєм і молочним жиром порівняно із групою тварин із середньою та низькою живою масою за першого плідного осіменіння становила відповідно 18,6 і 24,5 %, а за молочним білком – 19,6 і 27,5 %. Нижчою молочною продуктивністю характеризувались первістки, яких осіменяли із живою масою до 354 кг.