
Предметом исследования является методика определения типов облачности по данным, полученным со спутников Национального управления океанических и атмосферных исследований Министерства торговли США. Объектом исследования является мониторинг оптико-метеорологических характеристик облачной атмосферы на основе космических снимков. Целью работы является повышение результативности изучения облачного покрова и повышения информативности метеорологических данных для поддержки принятия решений в задачах метеорологии, управления воздушным движением и использования данных дистанционного зондирования Земли в различных сферах функционирования социума. Для достижения поставленной цели решены следующие частные задачи: создание картографических моделей облачности и подстилающей поверхности с учетом временных периодов выполнения съемки; проведение анализа существующих признаков распознавания облачности на космических снимках; разработка и практическая реализация методики определения по космоснимкам форм облаков и оптимального периода съемки облачного покрова. Картографические модели облачности с учетом периодов съемки дают информацию об оптимальном заказе цифровых данных, что значительно сокращает затраты и оптимизирует работу со спутниковой информацией. Выводы: определение оптимального периода заказа снимков высокого качества на основе предложенных картографических моделей значительно сокращает затраты на решение тематических задач геоинформационных систем . Изучение типов облачности с использованием предложенной методики дает возможность отслеживать динамику и процесс образования всех видов облаков и с высокой вероятностью безошибочности прогнозировать опасные атмосферные явления. За счет этого повышается эффективность управления воздушным движением и использования данных дистанционного зондирования Земли во всех сферах жизнедеятельности человечества.
The subject of the study is a method for determining the types of cloudiness based on data from satellites National Oceanic and Atmospheric Administration of the US Department of Commerce. The object of the study is to monitor the opto-meteorological characteristics of cloudy atmosphere on the basis of space images. The purpose of the work is to increase the effectiveness of the study of cloud cover and increase the informativity of meteorological data to support decision-making in meteorology, air traffic control, and the use of Earth remote sensing data in various spheres of the functioning of society. In order to achieve this goal, the following partial tasks were solved: the creation of cartographic models of clouds and the underlying surface, taking into account the time periods of the photographing; conducting analysis of existing signs of cloud recognition on space images; development and practical implementation of the method for determining cloud forms and the optimal time period for photographing the cloud cover. Cloud templates that define shooting periods provide information about the optimal time of digital data ordering, which greatly reduces costs and optimizes the work with satellite information. Conclusions: determining the optimal time period for ordering high quality images based on proposed cartographic models significantly reduces the cost of solving thematic tasks of geographic information systems. The study of the types of clouds using the proposed methodology makes it possible to trace the dynamics and the process of formation of any types of clouds and with a high probability of non-falsity to predict dangerous atmospheric phenomena. This increases the effectiveness of air traffic control and the use of remote sensing data in all areas of human life.
Предметом дослідження є методика визначення типів хмарності за даними, отриманими з супутників Національного управління океанічних та атмосферних досліджень Міністерства торгівлі США. Об'єктом дослідження є моніторинг оптико-метеорологічних характеристик хмарної атмосфери на основі космічних знімків. Метою роботи є підвищення результативності вивчення хмарного покриву та підвищення інформативності метеорологічних даних для підтримки прийняття рішень в задачах метеорології, керування повітряним рухом та використання даних дистанційного зондування Землі в різних сферах функціонування соціуму. Задля досягнення поставленої мети вирішено такі часткові задачі: створення картографічних моделей хмарності та підстильної поверхні з урахуванням часових періодів виконання зйомки; проведення аналізу існуючих ознак розпізнавання хмарності на космічних знімках; розробка і практична реалізація методики визначення по космознімках форм хмар та оптимального періоду зйомки хмарного покриву. Картографічні моделі хмарності з урахуванням періодів зйомки дають інформацію про оптимальний час замовлення цифрових даних, що значно скорочує затрати та оптимізує роботу зі супутниковою інформацією. Висновки: визначення оптимального періоду замовлення знімків високої якості на основі запропонованих картографічних моделей значно скорочує затрати на вирішення тематичних задач геоінформаційних систем. Вивчення типів хмарності з використанням запропонованої методики дає можливість відслідковувати динаміку та процес утворення будь-яких видів хмар та з високою ймовірністю безпомилковості прогнозувати небезпечні атмосферні явища. За рахунок цього підвищується ефективність керування повітряним рухом та використання даних дистанційного зондування Землі у всіх сферах життєдіяльності людства.
surface of the landscape, временные периоды космической съемки, cartographic models, 656.132.658, cloud cover, картографические модели, картографічні моделі, time periods of space survey, облачный покров, підстильна поверхня, хмарний покрив, подстилающая поверхность, часові періоди космічної зйомки
surface of the landscape, временные периоды космической съемки, cartographic models, 656.132.658, cloud cover, картографические модели, картографічні моделі, time periods of space survey, облачный покров, підстильна поверхня, хмарний покрив, подстилающая поверхность, часові періоди космічної зйомки
| selected citations These citations are derived from selected sources. This is an alternative to the "Influence" indicator, which also reflects the overall/total impact of an article in the research community at large, based on the underlying citation network (diachronically). | 0 | |
| popularity This indicator reflects the "current" impact/attention (the "hype") of an article in the research community at large, based on the underlying citation network. | Average | |
| influence This indicator reflects the overall/total impact of an article in the research community at large, based on the underlying citation network (diachronically). | Average | |
| impulse This indicator reflects the initial momentum of an article directly after its publication, based on the underlying citation network. | Average |
