Purpose. To determine the impact of the color scheme of park landscapes on human perception and the formation of aesthetic preferences. Methodology. This study considers the relationship between humans and the park environment as a subject-object unity that evolves ove r time and undergoes continuous renewal. The methodological foundation of the research is the interactionist paradigm, combining a survey of respondents (a total of 60 participants) with an expert evaluation of the color schemes of landscapes in 18 parks, represented in 45 photographs. The correlations between landscape color schemes and respondents’ aesthetic preferences were determined using Pearson’s correlation coefficient. Results. The article systematizes existing scientific information on landscape color schemes and provides a critical analysis of the research. It summarizes the results of a series of studies dedicated to the influence of park landscape color schemes on the formation of aesthetic preferences among people of different age groups, contributing to a deeper understanding of landscape coloristics. The study results revealed a more significant impact on the perception and formation of aesthetic preferences among young people. Consensus in preferences across both age groups was observed regarding the attractiveness of landscapes dominated by highly saturated and bright blue hues, the neutral effect of warm green-orange colors, and the unattractiveness of brown-gray color schemes with a pronounced contrast between light and dark tones. Scientific novelty. The study presents an analysis of how respondents of different ages perceive landscape color schemes, identifies the role of color in shaping aesthetic preferences, and reveals color harmonies in park landscapes that are positively perceived regardless of age. Practical relevance. The findings enhance knowledge about the perception of park landscape color schemes, which can be applied in the design, restoration, and reconstruction of landscape objects. Мета. Визначити вплив колориту паркових пейзажів на їх сприйняття людиною та формування естетичних уподобань. Методологія. У межах дослідження людина та паркове середовище розглядаються як суб’єкт-об’єктна єдність, що розвивається в часі та постійно оновлюється. Методологічною основою дослідження є інтеракціоністська парадигма, що охоплює опитування респондентів (загалом було залучено 60 учасників) у поєднанні з експертною оцінкою колориту пейзажів 18 парків, представлених на 45 світлинах. У підсумку визначали взаємозв’язки між колоритом пейзажів і естетичними уподобаннями респондентів за допомогою коефіцієнта кореляції Пірсона. Результати. У статті систематизовано наявну наукову інформацію щодо дослідження колориту ландшафту, здійснено її критичний аналіз. Узагальнено результати комплексу проведених досліджень, присвячених впливу колориту паркових пейзажів на формування естетичних уподобань людей різних вікових груп, що поглиблюють знання в галузі колористики ландшафту. За результатами досліджень виявлено суттєвіший вплив на сприйняття та формування естетичних преференцій молодих людей. Одностайність уподобань у межах обох вікових категорій відмічено щодо привабливості пейзажів із домінуванням блакитних кольорів високої насиченості та яскравості; нейтрального впливу теплих зелено-помаранчевих кольорів і непривабливості коричнево-сірого колориту, із яскраво вираженим контрастом світлого і темного. Наукова новизна. Представлено результати аналізу сприйняття колориту пейзажів респондентами різного віку; окреслено особливості впливу кольору на формування естетичних уподобань; виявлено колірні гармонії паркових пейзажів, що позитивно сприймаються незалежно від віку. Практична значущість. Поглиблено знання щодо сприйняття колориту паркових пейзажів, які можуть бути застосовані у проєктуванні, відновленні та реконструкції ландшафтних об’єктів.