У статті обґрунтована актуальність дослідження особливостей надання Україні міжнародної матеріально-технічної допомоги (МТД) з боку країна-партнерів, обумовленої складними політичними, економічними та безпековими обставинами, які склалися внаслідок агресії Російської Федерації (РФ) і поставили нашу державу на шлях вимушеного її запозичення. Проведено аналіз існуючої міжнародної та вітчизняної нормативно-правової бази, яка регламентує підстави для надання МТД та механізм її реалізації для забезпечення потреб Збройних Сил (ЗС) України та військових формувань держави. Розглянуто: історичні витоки та підґрунтя міжнародного військового співробітництва; механізм імплементації та хронологію реалізації програм і проектів міжнародної допомоги Україні у військовій сфері; порядок координації заходів, пов’язаних із залученням, наданням та ефективним використанням міжнародної допомоги; розподіл функціональних повноважень між міністерствами та іншими органами державної влади при здійсненні реєстрації проектів та забезпеченні формування стратегічних і щорічних програм МТД відповідно до пріоритетних напрямів соціально-економічного розвитку держави. Відповідно до умов реалізації програм МТД США, наведені показники фінансування України за програмами FMF (Foreign Military Financing), ERI (European Reassurance Initiative) і USAI (Ukraine Security Assistance Initiative) за 2015-2017 роки, а також суми коштів та приблизний перелік військового майна і обладнання, наданих іншими країнами-партнерами за аналогічний період. Показано, що незважаючи на суттєвий розмір наданої допомоги, саме реформа обороннопромислового комплексу (ОПК) України і нарощування воєнного потенціалу військових формувань держави розглядаються США як основа для успішної протидії російській агресії. Отримані результати доцільно використовувати для визначення доцільного варіанту забезпечення реального підвищення бойового потенціалу Українського війська.