Актуальність. Спеціальні лінгвістичні дослідження термінологічних одиниць різних медичних спеціальностей дозволяють детально простежити шляхи формування системи клінічної термінології з урахуванням різних аспектів: історичних, наукових, культурологічних та лінгвосемантичних. У системі загальномедичної термінології існує розгалужена сфера клінічної термінології, що стосується клінічної та експериментальної ендокринології. Мета дослідження: продемонструвати через призму систематизації методологічних досліджень епонімічної лексики особливості структури ендокринних медичних термінів-епонімів. Матеріали та методи. Методом тотальної вибірки для проведення лінгвістичного спостереження нами було виявлено 296 вербальних одиниць зі «Словника-довідника ендокринолога», розробленого співробітниками ДУ «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського НАМН України» та Харківської медичної академії післядипломної освіти О.В. Козаковим, Н.О. Кравчун, І.М. Ільїною, М.І. Зубко, О.А. Гончаровою, І.В. Чернявською, що нараховує 10 000 ендокринологічних термінів. У процесі дослідження використано метод суцільної вибірки термінів із фахової літератури, описовий та дистрибутивний методи, що дозволили виокремити лексико-семантичні особливості епонімічних термінів у галузі ендокринології. Результати. Отримані результати вказують на сучасність досліджень у галузі клінічної та експериментальної ендокринології, зумовлених тим, що це найдавніша термінологія, на прикладі якої можна простежити шляхи становлення, розвитку та вдосконалення термінів, реалізацію семантичних процесів, певні тенденції, способи і методи словотворення, а також функціонування цих методів саме в галузі медицини. Висновки. Дослідження клінічної термінології на рівні лінгвістичного спостереження функціонування в словниках та наукових працях не лише дозволяють виокремити лінгвістичні аспекти фахових термінів, але й допомагають фахівцям цієї галузі медицини досконало володіти етимологією спеціалізованих термінів.