Необхідність прогнозування основних макроекономічних показників обумовлена потребою держави у визначенні шляхів розвитку суспільства на поточний період та перспективу, обґрунтування основних напрямів економічної та соціальної політики, передбачення наслідків прийнятих рішень та розробки конкретних заходів для досягнення встановлених цілей та пріоритетів, обґрунтування необхідних для їх досягнення економічних ресурсів, виявлення найбільш можливих та економічно ефективних варіантів розвитку на перспективу. У статті розкрито такі поняття як прогнозування та прогноз, перераховані етапи прогнозування. Коли рішення приймаються з урахуванням аналізу стохастичної, неповної інформації, використання методів економіко-математичного моделювання та аналізу не тільки виправдано, а й необхідно. В умовах переходу до ринкових відносин використання економетричних моделей для прогнозування складних статистичних сукупностей має сенс, оскільки інструменти, що використовуються в аналізі, відповідають ринковій економіці як об'єкту аналізу. Критичний аналіз методів і результатів економетричних досліджень показує, що багато методологічних і практичних питань залишаються невирішеними. Основні проблеми, що виникають у процесі розробки економетричної моделі: якість статистичних даних; використання дефляторів для переведення показників у постійні ціни; можливість включення до моделі умовних змінних. Визначено сукупність факторів, що впливають на точність прогнозу: обсяг вихідних даних та період їх збору; властивості об'єкта, що піддається прогнозуванню; методи та підходи прогнозування. Охарактеризовано етапи прогнозування: збір даних; редукція чи ущільнення даних; побудова моделі та її оцінка; екстраполяція обраної моделі (фактичний прогноз); оцінка одержаного прогнозу. Проведено аналіз особливостей довгострокового прогнозування розвитку економіки, визначаються методи, прийнятні для використання у процесі довгострокового прогнозування.