The article deals with the importance of the author’s image of the in the composition’s artistic structure. The points of view of literary theorists (M. Bakhtin, Y. Lotman, J. Maritin) are determined on the location, forms of personification of the author’s consciousness, conceptual image author’s significance in the reader’s perception in the composition. The purpose of this article is to compare the views of literary critics and writers on the manifestations of the author’s consciousness in a composition using the miror’s symbolism.Comparison of the artistic principle of the author’s vision with the mirror surface (F. Dostoevsky, V. Korolenko) gave grounds for a new understanding of the author’s presence and the author’s comprehensive vision. The author analyzes the stages of approaching the image of the author to the reader’s understanding: ethical knowledge, author’s «discovery», his meeting with the reader. The reader is able to make spiritual efforts, emotional empathy, intellectual experience in order to achieve the highest level of understanding of the author’s in the composition. The value of the research is the theoretical substantiation and practical orientation of the reader’s perception based on narration forms and images, a conversation between an author and a reader.

У статті розглянуто значення образу автора в художній структурі твору. Визначено точки зору теоретиків літератури (М. Бахтіна, Ю. Лотмана, Ж. Маритена) на форми втілення авторської свідомості, концептуальне значення образу автора в читацькому сприйнятті художнього твору. Порівняння художнього принципу авторського бачення із дзеркальною поверхнею (Ф. Достоєвського, В. Короленка) дало підстави для нового розуміння авторської присутності й авторського всеохопного бачення. Автор, відбиваючи реальність, залишає обрис свого зображення – автопортрет. Аналізуються стадії наближення образу автора до читацького розуміння (етичне вживання або етичне пізнання, стадія «відкриття» автора, зустріч автора й читача). Зустріч читача з автором визначається найвищим ступенем осягнення авторської присутності в художньому творі, який вимагає духовних зусиль, емоційного співпереживання, інтелектуального досвіду. Сприйняття читачем авторської свідомості у формах нарації дозволяє наблизити автора-творця й побачити його образні прояви в конкретних творах світової літератури.