Objective: to determine the significance of the intestinal enterotype with the predominance of Prevotella flora in synthropic functional gastrointestinal disorders in children.Material and methods. In total 76 children aged from 2.5 months to 16 years were examined. The main group (n=57) consisted of patients with diagnosed functional gastrointestinal disorders (FGID), control (n=19) included children who did not have a history of digestive system diseases. In addition to the general clinical examination, a molecular study of the supernatant of faecal samples of patients was carried out using the sequencing method to determine marker genes of 16S RNA Prevotella copri.Results. A significant difference was found between the groups (χ2=5.2; р=0.02), the main and control, according to the presence of representatives of P. сopri in the supernatant of faeces, which were identified in (61.4±6.4)% and (89.5±7.0)% of patients, respectively. The overall level of P. copri in the main group was significantly lower (106.9±70.5), than in the control group (260.9±22.9), р<0.05. When comparing the quantitative parameters of P. copri a significant difference was found between synthropic and isolated FGID: for children with irritable bowel syndrome, it was high P. copri content (OR=0.06 (95% CI 0.01–0.61, p=0.018)) and its minimum amount (OR=0.06 (95% CI 0.01–0.56, p=0.009)); for patients with functional biliary disorders, the significant difference in the number of patients with a minimal mean value of P. copri was determined (OR=0.16 (95% CI 0.04–0.68, p=0.021).Conclusions. In functional gastrointestinal disorders, a decrease in the number of representatives of Prevotella was found in 40.4% of children (95% CI 33.9–46.9, р<0.05). At the same time, the minimum number or absence of P. copri (p=0.009, p=0.021) was associated with the development of synthropic functional gastrointestinal disorders.

Цель — определение значимости кишечного энтеротипа с преобладанием флоры Prevotella при синтропных функциональных расстройствах (ФР) пищеварительной системы у детей.Материалы и методы. Обследовано 76 детей в возрасте от 2,5 до 16 лет. Основную группу (n=57) составили пациенты с диагностированными ФР органов пищеварения, контрольную (n=19) — дети, которые не имели в анамнезе заболеваний пищеварительной системы. Наряду с общеклиническим обследованием было проведено молекулярное исследование супернатанта образцов фекалий пациентов с помощью метода секвенирования с определением маркерных генов 16S РНК Prevotella copri.Результаты. Определена достоверная разница между группами (χ2=5,2; р=0,02) — основной и контрольной — по наличию представителей P. сopri в супернатанте фекалий, которые идентифицированы у (61,4±6,4)% и (89,5±7,0)% пациентов соответственно. Общий уровень P. copri в основной группе оказался достоверно ниже (106,9±70,5), чем в контрольной (260,9±22,9), (р<0,05). Сравнение количественных показателей P. copri установило достоверную разницу между синтропными и изолированными ФР: для детей с синдромом раздраженного кишечника — по высокому содержанию P. copri (ОШ=0,06 (95% ДИ 0,01–0,61; р=0,018)) и минимальному количеству (ОШ=0,06 (95% ДИ 0,01–0,56; р=0,009)); для пациентов с ФР билиарного тракта — по количеству больных с минимальным средним значением P. copri (ОШ=0,16 (95% ДИ 0,04–0,68; р=0,021)).Выводы. При ФР пищеварительной системы у 40,4% детей (95% ДИ 33,9–46,9; р<0,05) выявляется снижение численности представителей Prevotella. При этом минимальное количество или отсутствие P. сopri (р=0,009; р=0,021) ассоциируется с развитием синтропных ФР органов пищеварения.

Мета — визначення значущості кишкового ентеротипу з переважанням флори Prevotella при синтропних функціональних розладах (ФР) травної системи у дітей.Матеріали і методи. Обстежено 76 дітей віком від 2,5 до 16 років. Основну групу (n=57) склали пацієнти з діагностованими ФР органів травлення, контрольну (n=19) — діти, які не мали в анамнезі захворювань травної системи. Проведено загальноклінічне обстеження та молекулярне дослідження супернатанту зразків фекалій пацієнтів за допомогою методу секвенування із визначенням маркерних генів 16S РНК Prevotella copri.Результати. Визначено достовірну різницю між групами (χ2=5,2; р=0,02) — основною та контрольною — за наявністю представників P. сорті у супернатанті фекалій, що ідентифіковано у (61,4±6,4)% та (89,5±7,0)% пацієнтів відповідно. Загальний рівень P. copri в основній групі виявився достовірно нижчим (106,9±70,5), ніж у контрольній (260,9±22,9), р<0,05. Порівняння кількісних показників P. copri показало достеменну різницю між синтропними та ізольованими ФР: для дітей із синдромом подразненого кишечника — за високим вмістом P. copri (ВШ=0,06 (95% ДІ 0,01–0,61; р=0,018)) та мінімальною кількістю (ВШ=0,06 (95% ДІ 0,01–0,56; р=0,009)); для пацієнтів з ФР біліарного тракту — за кількістю хворих з мінімальним середнім значенням P. copri (ВШ=0,16 (95% ДІ 0,04–0,68; р=0,021)).Висновки. При ФР травної системи у 40,4% дітей (95% ДІ 33,9–46,9; р<0,05) виявляється зниження чисельності представників Prevotella. При цьому мінімальна кількість або відсутність P. copri (р=0,009; р=0,021) асоціюється з розвитком синтропних ФР органів травлення.