Дослідження зосереджено на методологічних підходах до аналізу геопросторової диференціації туристичного бізнесу в Україні, зокрема застосування методів, що дозволяють кількісно та якісно оцінити територіальну нерівномірність розвитку туризму, враховуючи вплив природних, економічних, інфраструктурних і соціальних чинників. У статті розглянуто теоретичні основи методів, їх алгоритмічну структуру та практичне застосування в умовах глобальних криз, таких як пандемія COVID-19, військові конфлікти та економічна нестабільність. Аналіз підтверджує, що методологічна інтеграція забезпечує точну оцінку просторових диспропорцій і сприяє розробці стратегій сталого розвитку туризму. Запропоновано рекомендації щодо вдосконалення методів і використання ГІС для прогнозування туристичних потоків.