Професія військового лікаря потребує відмінного володіння як професійними медичними навичками, так і значного рівня фізичної тренованості. Робота в умовах надзвичайних ситуацій та особливого стану передбачає виснажливі фізичні навантаження, хронічне недосипання і порушення сну загалом, екстремальні перепади температур, а також значне психоемоційне виснаження. Дані обставини спричинюють високий ризик розвитку гострих стресових ситуацій та посттравматичного стресового розладу у військових лікарів та медичного персоналу. Для забезпечення ефективної роботи, а також попередження розвитку зазначених станів, військові лікарі повинні проходити комплексну підготовку на всіх освітніх рівнях. Особливого акценту вимагає фізична підготовка військових медиків як невід’ємна складова освіти військовослужбовців.Метою роботи є проведення аналізу та порівняння програм фізичної підготовки військових лікарів в Україні на додипломному та післядипломному рівнях, визначення її значення та ролі у комплексній системі освіти медиків-військовослужбовців.Для досягнення мети розглянуто та проаналізовано типові робочі програми навчальних дисциплін “Фізичне виховання” у Національному медичному університеті імені О. О. Богомольця (далі – НМУ) на факультеті підготовки лікарів для Збройних Сил України – кафедра фізичного виховання і здоров’я і “Фізичне виховання, спеціальна фізична підготовка” в Українській військово-медичній академії (далі – УВМА) – кафедра загальновійськових дисциплін (з курсом мовної підготовки). Також, розглянуті наукові публікації, присвячені системам підготовки військових лікарів у країнах Європи, США та Ізраїлю.За результатами дослідження необхідно виділити декілька особливостей вітчизняної системи підготовки військових лікарів. По-перше, відповідна підготовка здійснюється як на додипломному рівні у НМУ, так і післядипломному – в УВМА. По-друге, фізичне виховання у студентів НМУ має на меті у першу чергу загартовування організму та поліпшення загальної фізичної тренованості, проте не забезпечує тренування спеціальних навичок (основ рукопашного бою, пересування по пересіченій місцевості, стійкості до заколихування, вібрації, кисневого голодування). По-третє, фізична підготовка в УВМА полягає у диференційованому підході до тренувань курсантів чоловічої та жіночої статей, а також розділена на три основних напрями: розвиток і вдосконалення загальних фізичних якостей, формування спеціальних якостей військовослужбовців та розвиток і вдосконалення військово-прикладних рухових навичок.