Щорічно у всьому світі діагностується 205 тис. нових випадків раку яєчників (РЯ) та 125 тис. смертей від даної патології. Стандартним підходом до лікування пацієнток з III–IV стадіями епітеліального РЯ є первинна циторедукція з подальшою ад’ювантною хіміотерапією або неоад’ювантна хіміотерапія з подальшою циторедукцією. Численні дослідження продемонстрували безпеку і добру переносимість комбінованої паліативної хіміотерапії (ПХТ) на основі препаратів платини у пацієнток з РЯ, однак у частини пацієнток токсичність, викликана використанням хіміопрепаратів, призводить до затримки циклів та редукції доз ПХТ. У метааналізі, який провели Olawaiye і співавт. (2018 р.), оцінено вплив модифікації дози ПХТ на результат лікування пацієнток з РЯ. У дослідженні в групі пацієнток без модифікації доз ПХТ медіана безрецидивної виживаності становила 17,5 місяця, в той час як у пацієнток з модифікаціями доз ПХТ даний показник становив 9,9 місяця (р = 0,001). У пацієнток без модифікації доз ПХТ спостерігалася статистично значуща перевага за показником загальної виживаності (ЗВ) (48,0 проти 28,7 місяця у пацієнток з модифікаціями доз ПХТ) (р = 0,021). В іншому дослідженні в пацієнток, у яких затримка циклів спостерігалася 1 раз, медіана ЗВ становила 2,5 року, у жінок з 2 та більше затримками циклів медіана ЗВ становила 1,7 року (p = 0,03), в той час як у жінок без затримки доз даний показник становив 4,0 року (p = 0,02). І затримка з проведенням циклів ПХТ, і редукція доз хіміопрепаратів є факторами, здатними знижувати ефективність хіміотерапії. Необхідно уникати вищевказаних явищ для забезпечення ефективності хіміотерапії раку яєчників.