Актуальність теми. Визнано важливість фізичної активності у досягненні цілей сталого розвитку. Активний транспорт (АТ) визначається як один із найбільш перспективних способів формування фізично активного суспільства (Salvo, 2021). Зазначається, що найбільш поширені форми фізичної активності, такі як ходьба, їзда на велосипеді, використання самоката, є легкодоступними та простими у використанні для всіх, тому вони можуть сприяти інтеграції фізичної активності у повсякденне життя людей і навіть ефективно замінювати короткі поїздки автомобілем (Allen, Nolmark, 2022). Важливість фізичної активності для досягнення цілей сталого розвитку також була визнана Всесвітньою організацією охорони здоров’я, яка у 2018 році опублікувала план дій щодо фізичної активності «Глобальний план дій з фізичної активності 2018–2030: більш активні люди для здоровішого світу». У ньому зазначено, що фізична активність може допомогти досягти більш гармонійного, справедливого та сталого світу (World Health Organization, 2019). У контексті сталого розвитку АТ визначається як економічно ефективний засіб реалізації цілей сталого розвитку. Дослідники, які вивчають зв’язок між сталим розвитком та АТ, встановили, що суспільство, яке використовує активний транспорт, отримує не лише користь для здоров’я завдяки підвищенню рівня фізичної активності, але й додаткові переваги, такі як зменшення використання викопного палива, чистіше повітря, менша завантаженість доріг, безпечніші дороги (Dai et al., 2020; Salvo et al., 2021). Постановка задачі. Фактори, що визначають використання активного транспорту (АТ), поділяються на психосоціальні та фактори навколишнього середовища. Адаптація середовища до використання АТ є дуже важливою. Проте, навіть за наявності ідеальної інфраструктури, людина може не бажати використовувати АТ. Важливо визначити неекологічні фактори, які можуть мотивувати використання АТ. Встановлено, що, крім індивідуальних факторів, таких як освіта, фінансовий стан та інші, відповідно до Теорії запланованої поведінки (TPB), на ставлення, суб'єктивну норму та сприйнятий контроль поведінки щодо певної поведінки також впливають значущі фактори. Вони слугують предикторами наміру здійснювати певну поведінку. За даними вчених Atasoy та ін. (2010), психосоціальні фактори мають велике значення при виборі транспорту, особливо в суспільствах, де громадяни мають можливість обирати засіб пересування. Задачі дослідження. Для досягнення мети статті поставлені такі завдання: визначити поширеність використання АТ; визначити індивідуальні фактори, пов’язані з використанням АТ. Методологія. У поперечному дослідженні взяли участь 250 респондентів, 80% з яких були жінками. Віковий діапазон становив від 18 до 39 років, середній вік — 20,38 років. Поширеність використання АТ вимірювалася на основі моделі Стадій змін, що дозволила визначити частку людей на різних стадіях змін щодо використання АТ (Hagger, Chatzisarantis, 2014). Для виявлення ставлення, суб'єктивної норми, сприйнятого поведінкового контролю та наміру використовувати АТ використовувався опитувальник, заснований на Теорії запланованої поведінки (Ajzen, 1991). Екологічно свідоме ставлення вимірювалося за допомогою опитувальника щодо усвідомлення сталого розвитку (Gericke et al., 2019).

Context/Purpose. The importance of physical activity in achieving the goals of sustainable development is recognized, but there is still a lack of research that analyzes the factors that help to explain a person's behavior related to the use of active transport (AT; all forms of human travel by non-motorized means). The aim of this study is to determine the prevalence of AT use and the individual factors that are associated with it among young Lithuanian adults. Methods. 250 respondents participated in the study. AT prevalence was measured by item based on Stages of Change model and identified the proportion of people in each of the stages of change in terms of AT. Theory of Planned Behavior-based questionnaire was used to identify attitudes, subjective norm, perceived behavioral control and intention to use AT. Environmentally friendly attitudes were measured by the Sustainability Consciousness Questionnaire. Results. It was found that 12% of the respondents prefer AT when choosing a mode of travel and do so regularly. Unemployed and employed people more often regularly use AT than students and those on paternity leave (χ2=29.196; p<.05); respondents who are single choose AT more often than those with a spouse or partner (χ2=10.901; p<.05); respondents who have their own scooter use AT more often than those who do not (χ2=17.561; p<.05). Significant relationships were found between greater involvement in AT and attitudes favorable to AT (r=.170, p<.05), attitudes favorable to environmental protection (r=.134; p<.05), subjective norms regarding AT (r=.159; p<.05), perceived behavioral control (r=.351; p<.05) and intention to use AT (r=.445; p<.05). Interpretation. The increasing awareness of the health and environmental benefits of AT encourages people to replace motor vehicles with AT. Conclusion. The use of AT is associated with favorable attitudes towards sustainable development, subjective norm, perceived behavioral control.